Перевірка сертифікації операторів або груп операторів
1. Перш ніж погодитися сертифікувати операторів або групи операторів, установа контролю або орган контролю дбає про те, щоб оператори або групи операторів надали:
(a) документ у формі підписаної декларації, в якому зазначений:
(i) опис органічного виробничого підрозділу та/або виробничого підрозділу перехідного періоду і, у відповідних випадках, неорганічних виробничих підрозділів, а також діяльності, яку належить вести згідно з Регламентом (ЄС) 2018/848;
(ii) відповідні заходи, яких належить вживати на рівні органічного виробничого підрозділу і/або виробничого підрозділу перехідного періоду, та/або приміщень, і/або діяльності, з метою забезпечити відповідність Регламенту (ЄС) 2018/848;
(iii) запобіжні заходи, яких належить вживати, щоб зменшити ризик забруднення недозволеними продуктами або речовинами, заходи з очищення, яких належить вживати на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження;
(b) підтвердження, що оператори або групи операторів не були сертифіковані іншим органом контролю для діяльності, яка здійснюється у тій самій третій країні щодо тієї самої категорії продуктів, включно з випадками, коли оператори або групи операторів працюють на різних етапах виробництва, підготовки й розповсюдження.
(c) підтвердження членів групи операторів, що вони не отримували індивідуального сертифіката для тієї самої діяльності по відношенню до конкретного продукту, який охоплює сертифікація групи операторів, до якої вони належать;
(d) підписане зобов’язання, яким оператори або групи операторів зобов’язуються:
(i) надавати установі контролю або органу контролю доступ до всіх частин виробничих підрозділів і всіх приміщень з метою контролю, а також до бухгалтерської документації та відповідних підтверджувальних документів;
(ii) надавати установі контролю або органу контролю всю інформацію, необхідну для здійснення контролю;
(iii) подавати на запит установи контролю або органу контролю результати власних програм забезпечення якості;
(iv) інформувати покупців продуктів у письмовій формі та без невиправданого зволікання й обмінюватися відповідною інформацією з установою контролю чи органом контролю у випадку підтвердження підозри щодо невідповідності, неможливості виключити таку підозру щодо невідповідності, або у випадку виявлення невідповідності, яка впливає на справжність певних продуктів;
(v) приймати передачу матеріалів щодо контролю у випадку зміни установи контролю чи органу контролю або, у випадку припинення діяльності з органічного виробництва, зберігати видані останньою установою контролю чи органом контролю матеріали щодо контролю протягом п’яти років,
(vi) негайно інформувати установу контролю або орган контролю у випадку припинення діяльності з органічного виробництва;
(vii) якщо субпідрядників операторів або груп операторів контролюють різні установи контролю або органи контролю, приймати обмін інформацією між цими установами контролю чи органами контролю;
(viii) вести діяльність відповідно до правил органічного виробництва;
(ix) приймати примусове вживання коригувальних заходів, запроваджених установою контролю або органом контролю у випадку невідповідностей.
2. Перш ніж сертифікувати операторів або групи операторів, установа контролю чи орган контролю верифікує:
(a) що оператори або групи операторів відповідають главам II, III й IV Регламенту (ЄС) 2018/848 і статті 36 згаданого Регламенту. Верифікація включає принаймні одне фізичне виїзне інспектування;
(b) що, якщо оператори або групи операторів передоручають будь-яку свою діяльність на умовах субпідряду третім сторонам, і оператори або групи операторів, і треті сторони, яким передоручили цю діяльність, сертифіковані визнаними установами контролю або органами контролю, які підтверджують їх відповідність вимогам глав II, III та IV Регламенту (ЄС) 2018/848 і статті 36 згаданого Регламенту, крім випадків, коли оператори або групи операторів інформують відповідну установу контролю або орган контролю, що вони залишаються відповідальними за органічне виробництво, і не перекладають таку відповідальність на субпідрядника. У таких випадках установа контролю або орган контролю верифікує, що діяльність на умовах субпідряду відповідає вимогам глав II, III та IV Регламенту (ЄС) 2018/848 і статті 36 згаданого Регламенту в контексті контролю, який вони здійснюють по відношенню до операторів або груп операторів, які передоручили свою діяльність.
3. Крім усіх інших елементів, які установа контролю або орган контролю може вважати істотними, перш ніж сертифікувати операторів або групи операторів, яких раніше сертифікувала інша установа контролю або орган контролю, нова установа контролю або орган контролю оцінює таку інформацію, яку передає попередня установа контролю або орган контролю:
(a) статус і дійсність сертифікації, включно з випадками обмеження сфери дії, тимчасового припинення дії та скасування, як зазначено в стандарті Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) ISO/IEC 17065;
(b) звіти про інспектування, проведені протягом трьох попередніх років;
(c) перелік невідповідностей і заходів, запроваджених для їх усунення, і факт усунення всіх невідповідностей;
(d) погоджені відступи або запити щодо відступів, опрацьовані попередньою установою контролю або органом контролю;
(e) інформацію щодо всіх наявних спорів, які мають значення для сертифікації операторів або груп операторів.
Якщо попередня установа контролю або орган контролю не передає інформацію, як вимагає стаття 21(5) цього Регламенту, новій установі контролю або органу контролю, або якщо існують сумніви щодо переданої інформації, нова установа контролю або орган контролю не видає сертифікат, зазначений в пункті (b)(i) статті 45(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, операторам або групам операторів, доки ця нова установа контролю або орган контролю не усунуть свої сумніви за допомогою інших засобів контролю.
4. Установа контролю або орган контролю не сертифікує операторів або групи операторів, сертифікацію яких скасувала їхня попередня установа контролю або орган контролю протягом двох останніх років, за винятком випадків, коли Комісія скасувала визнання такої попередньої установи контролю або органу контролю відповідно до статті 46(2a) Регламенту (ЄС) 2018/848 для конкретної третьої країни та категорії продуктів.