Ст. 1

Чинна редакція від 13.07.2021 · Регламент набрав чинності 13.10.2021

Глава I. ПРОЦЕДУРНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИЗНАННЯ УСТАНОВ КОНТРОЛЮ ТА ОРГАНІВ КОНТРОЛЮ

Вимоги, зазначені в пункті (n) статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2018/848

1. Установа контролю або орган контролю подає запит про визнання, зазначений у статті 46(4) Регламенту (ЄС) 2018/848, з використанням наданого Комісією шаблону. До уваги беруть тільки повні запити.

2. Технічне досьє, зазначене у статті 46(4) Регламенту (ЄС) 2018/848, повинне містити таку інформацію однією з офіційних мов Союзу:

(a) таку інформацію про установу контролю або орган контролю:

(i) найменування;

(ii) поштову адресу;

(iii) номер телефону;

(iv) адресу електронної пошти;

(v) для органів контролю - найменування їхнього органу акредитації;

(b) огляд запланованої діяльності установи контролю або органу контролю у відповідній третій країні або третіх країнах, з зазначенням органічних продуктів, які планується імпортувати до Союзу відповідно до пункту (b)(i) статті 45(1) Регламенту (ЄС) 2018/848 протягом першого року діяльності після визнання Комісією, і їхніх кодів за Комбінованою номенклатурою (CN) відповідно до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 ( - 4), з розподілом за категоріями продуктів, як встановлено у статті 35(7) Регламенту (ЄС) 2018/848;

(c) опис установи контролю або органу контролю з зазначенням:

(i) їх структури та розміру;

(ii) їх системи управління у сфері інформаційних технологій;

(iii) їх територіальних підрозділів, за наявності;

(iv) виду їх діяльності, включно з діяльністю, яку вони делегують, за наявності;

(v) їх органіграми;

(vi) їх управління якістю;

(d) порядок сертифікації, зокрема щодо видачі або відмови у видачі, зупинення дії або скасування сертифіката, зазначеного в пункті (b)(i) статті 45(1) Регламенту (ЄС) 2018/848;

(e) переклад правил виробництва та заходів контролю, встановлених у Регламенті (ЄС) 2018/848 і в ухвалених відповідно до нього делегованих та імплементаційних актах, на мови, зрозумілі операторам, які підписали з ним договір у третіх країнах, для яких установа контролю або орган контролю подає запит щодо визнання;

(f) документи, які доводять, що критерії, встановлені у статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2018/848, виконуються, зокрема копію виданого органом акредитації свідоцтва про акредитацію, що охоплює всі категорії продуктів, для яких подається запит про визнання;

(g) процедури, що детально описують функціонування та реалізацію заходів контролю, які необхідно запровадити згідно з цим Регламентом, у тому числі, у відповідних випадках, особливості контролю групи операторів;

(h) каталог заходів, яких належить вживати у випадках виявленої невідповідності, як визначено у статті 22 цього Регламенту;

(i) копію останнього звіту за результатами оцінювання, зазначеного у другому підпараграфі статті 46(4) Регламенту (ЄС) 2018/848, складеного органом акредитації або, у відповідних випадках, компетентним органом, який містить інформацію, зазначену в частині A додатка I до цього Регламенту, включно зі звітом за результатами спостережного аудиту, проведеного протягом двох років, що передують поданню запиту про визнання, і який дає такі гарантії:

(i) що установа контролю або орган контролю із задовільними результатами пройшов оцінювання своєї здатності забезпечувати відповідність імпортованих із третіх країн продуктів умовам, встановленим у пунктах (a), (b)(i) і (c) статті 45(1) і в статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2018/848.

(ii) що установа контролю або орган контролю спроможні і компететні ефективно застосовувати вимоги щодо контролю та виконувати критерії, встановлені у статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 і в цьому Регламенті, в кожній третій країні, для якої вони подають запит щодо визнання;

(j) доказ того, що установа контролю або орган контролю повідомили про свою діяльність відповідні органи у відповідній третій країні, та їх зобов’язання виконувати вимоги законодавства, накладені на них органами влади відповідної третьої країни;

(k) адресу вебсайту, зміст якого доступний принаймні однією з офіційних мов Союзу, а також зрозумілий для операторів, з якими укладені угоди, на якому можна знайти перелік, зазначений у пункті (a) статті 17 цього Регламенту;

(l) зобов’язання установи контролю чи органу контролю надати призначеним Комісією незалежним експертам доступ до всіх своїх офісів і приміщень, а також забезпечувати доступність усієї інформації, пов’язаної з його діяльністю з контролю у відповідній третій країні, та передавати таку інформацію;

(m) заяву установи контролю або органу контролю про те, що протягом 24 місяців, що передують їх запиту про визнання для третьої країни та/або категорії продуктів, для якої вони направляють запит про визнання, Комісія не застосовувала до них скасування, а орган акредитації не застосовував до них скасування або тимчасове припинення дії. Ця вимога не застосовується у випадку скасування на підставі пункту (k) статті 46(2a) Регламенту (ЄС) 2018/848;

(n) будь-яку іншу інформацію, яку установа контролю або орган контролю, або орган акредитації вважає належною.

3. Установа контролю або орган контролю надають будь-яку додаткову інформацію на запит Комісії з метою їх визнання.

4. Якщо Комісія виявила, що інформація, надана відповідно до параграфа 2 або 3, є неповною, застарілою або незадовільною, вона відхиляє запит про визнання.