Додаткові положення, встановлені державою-членом виробництва щодо маркування та представлення
1. Держави-члени можуть визначити, що використання даних, згаданих у статтях 49, 50, 52, 53 та 55 цього Регламенту та статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, є обов’язковим, заборонено або обмеженого для продуктів виноградарства з охоронюваною назвою місця походження чи охоронюваним географічним зазначенням, виробленим на їхній території, шляхом запровадження суворіших умов, ніж ті, що встановлені в цій главі, через відповідні специфікації продукту для таких продуктів виноградарства.
2. Держави-члени можуть визначити, що використання даних, згаданих у статтях 52 та 53 цього Регламенту, для продуктів виноградарства, вироблених на їхній території, де продукти виноградарства не мають охоронюваної назви місця походження чи охоронюваного географічного зазначення, є обов’язковим.
3. Для цілей контролю держави-члени можуть вирішити визначати та регулювати інші дані, ніж ті, що перераховані у статтях 119(1) та 120(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, стосовно продуктів виноградарства, вироблених на їхній території.
4. Для цілей контролю держави-члени можуть вирішити, що статті 118, 119 та 120 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 повинні застосовуватися до продуктів виноградарства, які розлито на їхній території, але які ще не реалізують чи ще не вивезли.