Умови дійсності
1. Заявка на охорону традиційного позначення є дійсною, якщо найменування, щодо охорони якого запитують охорону:
(a) відповідає вимогам щодо традиційного позначення, визначеного у статті 112 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, а також вимогам, встановленим у статті 24 цього Регламенту;
(b) складається виключно з одного з таких елементів:
(i) найменування, яке традиційно використовують у торгівлі на великій частині території Союзу або у відповідній третій країні для розрізнення конкретних категорій продуктів виноградарства, зазначених у статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013; або
(ii) відоме найменування, яке традиційно використовують у торгівлі принаймні на території відповідної держави-члена чи третьої країни для розрізнення конкретних категорій продуктів виноградарства, зазначених у статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013;
(c) не стало родовою назвою, та
(d) визначене та регульоване законодавством держави-члена, або на нього поширюються умови використання, передбачені правилами, застосовними до виробників вина у відповідній третій країні, в тому числі тими, що видають представницькі професійні організації.
Пункт (b) застосовний до традиційних позначень, згаданих у статті 112(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
2. Для цілей параграфа (1)(b) «традиційне використання» означає:
(a) використання протягом принаймні п’яти років у випадку позначень, поданих офіційною мовою або регіональною мовою держави-члена чи третьої країни, з якої походить позначення;
(b) використання протягом принаймні п’ятнадцяти років у випадку позначень, поданих мовою, використовуваною для торгівлі.
3. Для цілей параграфа (1)(c) назва, що стала «родовою», означає назву, яка, хоч і стосується конкретного методу виробництва чи методу витримування, або якості, кольору, типу місця, або конкретної події, пов’язаної з історією продукту виноградарства, стала загальновживаною назвою такого продукту в Союзі.