Стандартні зміни
1. Стандартні зміни затверджують та оприлюднюють держави-члени, до яких належить географічний район із відповідною назвою місця походження чи відповідним географічним зазначенням.
Заявки на затвердження стандартних змін до специфікації продукту подають до органів держави-члена, до якої належить географічний район із відповідною назвою чи відповідним зазначенням. Заявники повинні виконати умови, встановлені у статті 95 Регламенту (ЄС) № 1308/2013. Якщо заявка на затвердження стандартних змін до специфікації продукту надходить не від заявника, який подав заявку на охорони найменування чи найменувань, якого чи яких стосується специфікація продукту, держава-член повинна надати такому заявнику можливість прокоментувати заявку, якщо такий заявник досі існує.
Заявка на затвердження стандартних змін повинна містити опис стандартних змін, резюме причин необхідності таких змін та підтвердження того, що запропоновані зміни відповідають критеріям стандартних змін відповідно до статті 14 цього Регламенту.
2. Якщо держава-член вважає, що вимоги Регламенту (ЄС) № 1308/2013 і положень, ухвалених відповідно до нього, виконано, вона може затвердити та оприлюднити стандартні зміни. Рішення про таке затвердження повинне включати змінений консолідований єдиний документ, у відповідних випадках, та змінену консолідовану специфікацію продукту.
Стандартні зміни стають застосовними в державі-члені з моменту їх оприлюднення. Держава-член повинна повідомити про стандартні зміни Комісію протягом одного місяця з дати оприлюднення національного рішення про їх затвердження.
3. Рішення про затвердження стандартних змін стосовно продуктів виноградарства, які походять із третіх країн, ухвалюють відповідно до системи, яка діє у відповідній третій країні, і про них повідомляє Комісії єдиний виробник у розумінні статті 3 або група виробників, що мають законний інтерес, або безпосередньо Комісії, або через органи такої третьої країни протягом одного місця з дати їх оприлюднення.
4. Повідомлення про стандартні зміни вважають належним чином заповненим, якщо воно відповідає статті 10 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34.
5. Якщо стандартні зміни передбачають внесення змін до єдиного документа, Комісія повинна опублікувати опис таких стандартних змін, згаданий у статті 10 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, та єдиний документ зі змінами в серії C Офіційного вісника Європейського Союзу протягом трьох місяців із дати отримання повідомлення від держави-члена, третьої країни або єдиного виробника чи групи виробників із третьої країни.
6. Якщо стандартні зміни не передбачають внесення змін до єдиного документа, Комісія повинна оприлюднити через інформаційні системи, згадані у статті 32 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, опис таких стандартних змін протягом трьох місяців із дати отримання повідомлення від держави-члена, третьої країни або заявника, що має осідок у третій країні.
7. Стандартні зміни стають застосовними на території Союзу з моменту їх опублікування в серії C Офіційного вісника Європейського Союзу або оприлюднення Комісією в інформаційних системах, згаданих у статті 32 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34.
8. Якщо географічний район охоплює декілька держав-членів, відповідні держави-члени повинні застосовувати процедуру затвердження стандартних змін окремо для тієї частини району, яка припадає на їхню територію. Стандартні зміни стають застосовними лише після того, як стає застосовним останнє національне рішення про затвердження змін. Держава-член, яка останньою затверджує стандартні зміни, повинна надіслати Комісії повідомлення, згадане в параграфі 4, протягом одного місяця з дати оприлюднення її рішення про затвердження таких стандартних змін.
Якщо декілька відповідних держав-членів не ухвалюють національного рішення про затвердження змін, згаданих у першому підпараграфі, будь-яка з відповідних держав-членів може подати заявку згідно з процедурою затвердження змін на рівні Союзу. Це правило також застосовують mutatis mutandis , якщо одна або декілька відповідних країн є третьою країною.