Допустимість заперечення
1. Якщо збір за заперечення не сплачено протягом строку заперечення, встановленого у статті 46(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заперечення вважають невнесеним. Якщо збір за заперечення сплачено після завершення строку заперечення, його повертають стороні, що висуває заперечення.
2. Якщо повідомлення про заперечення подано після завершення строку заперечення, Офіс відхиляє заперечення як недопустиме.
3. Якщо повідомлення про заперечення подано мовою, яка не є однією з мов Офісу, як передбачено у статті 146(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001, або якщо воно не відповідає положенням статті 2(2)(a), (b) чи (c) цього Регламенту, та якщо ці недоліки не усунуто до завершення строку заперечення, Офіс відхиляє заперечення як недопустиме.
4. Якщо сторона, що висуває заперечення, не подає переклад, як передбачено у статті 146(7) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заперечення відхиляють як недопустиме. Якщо сторона, що висуває заперечення, подає неповний переклад, частину повідомлення про заперечення, яку не було перекладено, не беруть до уваги під час розгляду питання допустимості.
5. Якщо повідомлення про заперечення не відповідає положенням статті 2(2)(d)-(h), Офіс відповідно інформує сторону, що висуває заперечення, та пропонує їй усунути помічені недоліки протягом двомісячного періоду. Якщо недоліки не усунуто до завершення визначеного строку, Офіс відхиляє заперечення як недопустиме.
6. Офіс повідомляє заявника про будь-який висновок відповідно до параграфу 1 про те, що повідомлення про заперечення вважається таким, що не було внесено, та про будь-яке рішення відхилити заперечення на підставі недопустимості за параграфами 2, 3, 4 і 5. Якщо заперечення відхиляють в цілому як недопустиме відповідно до параграфів 2, 3, 4 і 5 до повідомлення за статтею 6(1), то рішення щодо витрат не ухвалюють.