Доведення використання у зв’язку із заявкою на анулювання або визнання недійсності
1. У разі подання заявки на анулювання на підставі статті 58(1)(a) Регламенту (ЄС) 2017/1001 Офіс пропонує власнику торговельної марки ЄС надати докази дійсного використання такої марки або належні причини її невикористання протягом визначеного ним строку. Якщо власник не надає жодних доказів дійсного використання чи причин невикористання до завершення строку або якщо надані докази чи причини є очевидно невідповідними або очевидно недостатніми, торговельну марку ЄС анульовують. Стаття 10(3), (4), (6) і (7) цього Регламенту застосовується mutatis mutandis .
2. Запит на доведення використання відповідно до статті 64(2) чи (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001 є допустимим, якщо власник торговельної марки ЄС подає його як безумовний запит окремим документом протягом строку, визначеного Офісом відповідно до статті 17(1) цього Регламенту. Якщо власник торговельної марки ЄС зробив запит на доведення використання більш ранньої марки або належних причин невикористання, що відповідає вимогам статті 64(2) чи (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, Офіс пропонує заявнику на визнання недійсності надати необхідні докази протягом строку, визначеного Офісом. Якщо заявник на визнання недійсності не надає жодних доказів дійсного використання чи причин невикористання до завершення строку або якщо надані докази чи причини є очевидно невідповідними чи очевидно недостатніми, Офіс відхиляє заявку на визнання недійсності, якщо вона ґрунтується на такій більш ранній марці. Стаття 10(3)-(7) цього Регламенту застосовується mutatis mutandis .