Доведення використання
1. Запит на доведення використання більш ранньої марки відповідно до статті 47(2) чи (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001 є допустимим, якщо його подано як безумовний запит окремим документом протягом строку, визначеного Офісом відповідно до статті 8(2) цього Регламенту.
2. Якщо заявник зробив запит на доведення використання більш ранньої марки, що відповідає вимогам статті 47(2) чи (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, Офіс пропонує стороні, що висуває заперечення, надати необхідні докази протягом строку, визначеного Офісом. Якщо сторона, що висуває заперечення, не надає жодних доказів чи причин невикористання до завершення строку або якщо надані докази чи причини є очевидно невідповідними чи очевидно недостатніми, Офіс відхиляє заперечення, якщо воно ґрунтується на такій більш ранній марці.
3. Покази та докази використання слугують для встановлення місця, часу, обсягу та характеру використання протиставленої торговельної марки для товарів чи послуг, щодо яких її зареєстровано та які є підставою для заперечення.
4. Докази, зазначені у параграфі 3, подають відповідно до статті 55(2) та статей 63 і 64 та обмежують поданням супровідних документів і предметів, таких як паковання, етикетки, прейскуранти, каталоги, рахунки-фактури, фотографії, газетні реклами та заяви у письмовій формі, як зазначено у статті 97(1)(f) Регламенту (ЄС) 2017/1001.
5. Запит на доведення використання можна подати одночасно з заувагами щодо підстав, на яких ґрунтується заперечення. Такі зауваги можна подати разом із заувагами у відповідь на доведення використання.
6. Якщо докази, подані стороною що висуває заперечення, не оформлено мовою провадження за запереченням, Офіс може вимагати від сторони, що висуває заперечення, надати переклад таких доказів такою мовою відповідно до статті 24 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/626.
7. Якщо після завершення строку, зазначеного у параграфі 2, сторона, що висуває заперечення, надає покази або докази, які доповнюють відповідні покази або докази, вже надані до завершення такого строку, які стосуються тієї самої вимоги, встановленої у параграфі 3, Офіс діє на свій розсуд відповідно до статті 95(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, ухвалюючи рішення щодо того, чи приймати додаткові покази чи докази. Для такої цілі Офіс бере до уваги, зокрема, етап провадження та те, чи покази або докази, за відсутності доказів про протилежне, можуть мати значення для результату справи та чи є вагомі причини для несвоєчасного подання показів чи доказів.