Припинення договору
1. Договір повинен визначати умови щодо його припинення відповідно до застосовного права. У разі припинення, договір повинен встановлювати вимогу до сторони, з ініціативи якої відбувається припинення договору, повідомляти Комісію відповідно до процедурних вимог, встановлених у додатку І до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/574.
2. Договір повинен встановлювати вимоги до сторін щодо визначення мінімального строку попередження про припинення договору за 5 місяців.
Як відступ від першого підпараграфа. договір повинен встановлювати вимогу до виробників та імпортерів припиняти договір негайно:
(a) у разі серйозного порушення надавачем послуг його обов’язків за договором,
(b) у випадку, якщо надавач послуг стає або неминуче ризикує стати неплатоспроможним відповідно до застосовного права.
3. Для цілей параграфа 2(a) під серйозним порушенням необхідно розуміти:
(a) неспроможність надавача послуг виконувати обов’язки або надавати послуги, передбачені договором, які є необхідними для ефективного функціонування системи відстеження, зокрема неспроможність виконувати вимоги, встановлені у главі V Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/574,
(b) випадки, коли надавач послуг припиняє відповідати вимогам щодо правової та фінансової незалежності, встановленим у статті 35(2) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/574, а також випадки, коли відповідність таким вимогам не було встановлено після завершення періоду часу, згаданого у статті 35(6) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/574.