Санкції за невиконання обов’язків щодо ведення реєстру прибуттів і вибуттів, подання декларацій або повідомлення
1. На операторів, які зобов’язані вести реєстр прибуттів і вибуттів, подавати декларації про виробництво, запаси чи врожай або повідомляти компетентні органи про операції, згадані у статті 30(2), але які не ведуть такого реєстру, не подають таких декларацій до дат, указаних у статтях 22, 23 та 24 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/274 або не надають такого повідомлення до дати, встановленої державою-членом відповідно до статті 30(2) цього Регламенту, накладають адміністративні штрафи.
2. Санкції, згадані в параграфі 1, повинні мати форму плати певної суми, і держави-члени повинні їх встановлювати та застосовувати на основі вартості продуктів, оцінених фінансових вигод або економічної шкоди, завданої у результаті шахрайства.
3. У випадках серйозного або повторного невиконання обов’язку щодо подання декларацій до дат, зазначених у параграфі 1, відповідний оператор не повинен отримувати вигоду від заходів підтримки, передбачених у статтях 47 та 50 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 на відповідний фінансовий рік або наступний фінансовий рік, з урахуванням таких умов:
(a) якщо дати, зазначені у статтях 22, 23 та 24 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/274, прострочено, але не більше ніж на 15 робочих днів, застосовують тільки адміністративні санкції, зазначені в параграфі 2 цієї статті;
(b) якщо компетентні органи держав-членів вважають інформацію, що міститься в деклараціях, зазначених у параграфі 1, неповною чи неточною та якщо володіння відсутньою або неточною інформацією є важливим для належного застосування заходів підтримки, передбачених у статтях 47 та 50 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, виплачувана підтримка повинна бути пропорційно зменшена на суму, визначену компетентним органом залежно від серйозності порушення.