Загальні положення щодо перевірок
1. Перевірки виконують у державі-члені, в якій мало місце виробництво, без обмеження вибіркових аналітичних перевірок або аналітичних перевірок на основі ризиків у державі-члені відвантаження.
У випадку перевірок, які виконують шляхом відбору зразків, кількість, характер і частота таких перевірок повинні бути такими, щоб перевірки були репрезентативними стосовно всієї території держави-члена та відповідали, якщо застосовно, обсягу продуктів у секторі вина, які було вироблено, реалізовано або утримано для подальшої реалізації.
2. Перевірки, зазначені в параграфі 1, повинні бути адміністративними перевірками та, у відповідних випадках, перевірками на місцях.
Адміністративні перевірки повинні, залежно від випадку, включати перехресні перевірки на основі, між іншим, даних із інтегрованої системи адміністрування та контролю, передбаченої у главі II розділу V Регламенту (ЄС) № 1306/2013.
Перевірки на місцях проводять без попередження. Однак, за умови, що мету перевірки не скомпрометовано, може бути надане попереднє повідомлення, обмежене суворо необхідним мінімумом. Таке повідомлення повинні надавати не більше ніж за 48 годин, крім випадків, коли інший строк належним чином обґрунтований, або стосовно заходів, у рамках яких відбуваються систематичні перевірки на місцях. Такі перевірки виконують шляхом відбору зразків у належного відсотка виробників на основі аналізу ризиків. За результатами кожної перевірки на місцях повинен бути складений контрольний звіт, який уможливлює ознайомлення з інформацією про виконані перевірки.
3. Щодо реєстру виноградників, держави-члени повинні верифікувати відповідність структурної ситуації, що випливає з досьє виноробів і досьє виробництва, передбачених у додатках III та IV, фактичній ситуації стосовно кожного винороба або будь-якої фізичної чи юридичної особи або групи таких осіб, які зобов’язані подавати декларацію про виробництво, встановлену у статті 31. Такі досьє адаптують на основі результатів такої верифікації.
4. Перевірки вин та інших винних продуктів із третіх країн виконують у державі-члені прибуття на територію Союзу на основі документа VI-1.