Площі, звільнені від застосування системи дозволів на виноградні насадження
1. Систему дозволів на виноградні насадження, встановлену у главі III розділу I частини II Регламенту (ЄС) № 1308/2013, не застосовують до насаджування чи повторного насаджування площ, згаданих у статті 62(4) того самого регламенту, які задовольняють відповідні умови, визначені в параграфах 2, 3 та 4 цієї статті.
2. Про насаджування чи повторне насаджування площ, призначених для експериментальних цілей або для створення розсадників, потрібно попередньо повідомити компетентні органи. У такому повідомленні повинна бути вказана вся відповідна інформація щодо таких площ та періоду, протягом якого триватиме експеримент, або періоду, протягом якого в такому розсаднику триватиме виробництво. Про продовження таких періодів також потрібно повідомляти компетентні органи.
Якщо вважається, що ризиків потрясінь на ринку немає, держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що протягом періодів, згаданих у першому підпараграфі, виноград, вироблений на таких площах, і винні продукти, отримані з такого винограду, можна реалізовувати. У кінці таких періодів виробник повинен або:
(a) отримати дозвіл відповідно до статті 64 або 68 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 щодо відповідної площі, щоб мати можливість реалізовувати виноград, вироблений на такій площі, та винні продукти, отримані з такого винограду; або
(b) викорчувати такі площі за власний рахунок відповідно до статті 71(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.
Будь-які площі, які призначені для експериментів або створення розсадників, засаджені до 1 січня 2016 року, після надання нових прав на насаджування повинні й надалі відповідати після вказаної дати будь-яким умовам, визначеним для користування такими правами, до кінця періоду експерименту або періоду виробництва в розсаднику, на який такі права були надані. Після закінчення таких періодів застосовуються правила, встановлені в першому і другому підпараграфах.
3. Насаджування або повторне насаджування площ, винні продукти чи продукти виноградарства з яких призначені виключно для споживання домогосподарствами винороба, повинні відповідати таким умовам:
(a) така площа не перевищує 0,1 га;
(b) відповідний винороб не займається комерційним виробництвом винограду або комерційним виробництвом інших винних продуктів.
Для цілей цього параграфа держави-члени можуть вважати певні організації, які не здійснюють комерційної діяльності, еквівалентними домогосподарству винороба.
Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що про насадження, згадані в першому підпараграфі, потрібно повідомляти.
4. Виробник, який втратив певну площу, засаджену виноградом, внаслідок обов’язкових купівель у суспільних інтересах згідно з національним правом, має право засадити нову площу за умови, що така новозасаджена площа не перевищує 105% від обсягу чистого врожаю зі втраченої площі. Новозасаджена площа повинна бути зареєстрована у реєстрі виноградників.
5. Викорчовування площ, на які поширюється звільнення, згадане в параграфах 2 та 3, не повинне створювати підстав для надання дозволу на повторне насадження відповідно до статті 66 Регламенту (ЄС) № 1308/2013. Однак такий дозвіл дають у випадку викорчовування площ, які було нещодавно засаджено на підставі звільнення, згаданого в параграфі 4.