Умови для отримання дозволу на складання маніфесту судноплавної компанії після відправлення
( Статті 6(3)(a) та 153(2) Кодексу)
1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ ЄС, дозвіл не складати маніфест судноплавної компанії, що слугує для підтвердження митного статусу товарів Союзу, щонайпізніше до дня, наступного після відправлення судна, та в будь-якому разі до його прибуття до порту призначення надається тільки міжнародним судноплавним компаніям, що виконують такі умови:
(a) вони мають осідок на території Союзу;
(b) вони регулярно надають підтвердження митного статусу товарів Союзу, або їхні митні органи знають, що вони можуть дотримуватись юридичних зобов’язань щодо використання таких підтверджень;
(c) вони не вчинили будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства;
(d) вони використовують системи електронного обміну даними для передавання інформації між портами відправлення та призначення на митній території Союзу;
(e) вони здійснюють значну кількість рейсів між державами-членами на визнаних маршрутах.
2. Зазначені в параграфі 1 дозволи надаються, тільки якщо:
(a) митні органи можуть здійснювати нагляд за процедурою і контроль без адміністративних зусиль, непропорційних вимогам відповідної особи, та
(b) відповідні особи ведуть облік, що дає можливість митним органам здійснювати ефективний контроль.
3. Якщо відповідна особа володіє сертифікатом АЕО, зазначеним у статті 38(2)(a) Кодексу, вимоги, викладені в параграфі 1(c) та 2(b) цієї статті, вважаються виконаними.
4. Після отримання заяви митні органи держави-члена, в якій судноплавна компанія має осідок, повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані порти відправлення та призначення, про таку заяву.
Якщо заперечення не отримано протягом 60 днів із дати повідомлення, митні органи надають дозвіл на використання спрощеної процедури, описаної в статті 128c.
Цей дозвіл дійсний у відповідних державах-членах і застосовується лише до транспортних операцій між портами, яких він стосується.
5. Спрощення здійснюється таким чином:
(a) маніфест для порту відправлення передається за допомогою системи електронного обміну даними до порту призначення;
(b) судноплавна компанія вносить до маніфесту інформацію, вказану в статті 126a;
(c) маніфест, переданий за допомогою електронного обміну даними (маніфест обміну даними) надається митним органам у порту відправлення не пізніше робочого дня, наступного після відправлення судна, і в будь-якому разі до його прибуття в порт призначення. Митні органи можуть вимагати надання роздруківки маніфесту обміну даними, коли вони не мають доступу до ухваленої митними органами інформаційної системи, що містить маніфест обміну даними;
(d) маніфест обміну даними надається митним органам у порту призначення. Митні органи можуть вимагати надання роздруківки маніфесту обміну даними, коли вони не мають доступу до ухваленої митними органами інформаційної системи, що містить маніфест обміну даними.
6. Надаються такі повідомлення:
(a) судноплавна компанія повідомляє митні органи про всі неправомірні діяння та порушення;
(b) митні органи в порту призначення якнайшвидше повідомляють митні органи в порту відправлення та орган, що видав дозвіл, про всі неправомірні діяння та порушення.»;
(14) у статті 138 додається такий параграф:
«Але до дат модернізації Національних систем ввозу стосовно держави-члена, де товари вважаються задекларованими, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, застосовується таке:
(a) пункт (f) першого параграфа застосовується, лише якщо відповідні товари також користуються звільненням від інших платежів, та
(b) товари, внутрішня вартість яких не перевищує 22 євро, вважаються задекларованими для випуску для вільного обігу відповідно до статті 141.»;
(15) у статті 141 додається такий параграф:
«5. До дат модернізації Національних систем ввозу стосовно держави-члена, де товари вважаються задекларованими, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, товари, внутрішня вартість яких не перевищує 22 євро, вважаються задекларованими для випуску для вільного обігу шляхом їх пред’явлення митниці відповідно до статті 139 Кодексу, за умови що необхідні дані прийняті митними органами.»
(16) у статті 144 додаються такі параграфи:
«До дат модернізації відповідних Національних систем ввозу, необхідних для подання повідомлень про пред’явлення, як зазначено в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митна декларація для випуску для вільного обігу товарів у поштових відправленнях, зазначених у першому параграфі, вважається поданою та прийнятою внаслідок їх пред’явлення митниці, за умови що товари супроводжуються декларацією CN22 або декларацією CN23 чи обома цими деклараціями.
У зазначених у першому підпараграфі статті 141, параграфі 2 та параграфі 3 вказаної статті випадках вантажоодержувач вважається декларантом та, у відповідних випадках, боржником. У зазначених у другому підпараграфі статті 141, параграфі 2 та параграфі 4 вказаної статті випадках вантажовідправник вважається декларантом та, у відповідних випадках, боржником. Митні органи можуть передбачати, щоб поштові оператори вважалися декларантами та, у відповідних випадках, боржниками.»;
(17) у статті 146 додається такий параграф:
«4. До відповідних дат розгортання AES та модернізації відповідних Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, і без обмеження статті 105(1) Кодексу, митні органи можуть дозволяти терміни, інші ніж терміни, зазначені в параграфах 1 та 3 цієї статті.»;
(18) у статті 181 додається такий параграф:
«5. До дат розгортання Інформаційних листів (INF) Митного кодексу Союзу для системи спеціальних процедур, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, як відступ від параграфа 1 цієї статті, можуть використовуватися засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних.»
(19) у статті 184 додається такий параграф:
«До дат модернізації Нової комп’ютеризованої транзитної системи, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, MRN транзитної декларації подається до митних органів з використанням засобів, зазначених у пунктах (b) та (c) першого параграфа.»