Регіональна кумуляція ( Стаття 64(3) Кодексу)
1. Регіональна кумуляція застосовується до таких чотирьох окремих регіональних груп:
(a) група I: Бруней, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма/Бірма, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам;
(b) група II: Болівія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Ель-Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Панама, Перу, Венесуела;
(c) група III: Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдіви, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка;
(d) група IV: Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай.
2. Регіональна кумуляція між країнами в межах однієї групи застосовується тільки в разі виконання таких умов:
(a) країни, які беруть участь у кумуляції, на момент вивезення продукту до Союзу, є країнами-бенефіціарами, для яких не було тимчасово зупинено дію преференційного режиму згідно з Регламентом (ЄС) № 978/2012;
(b) для регіональної кумуляції між країнами регіональної групи застосовуються правила походження, встановлені в підсекції 2;
(c) країни регіональної групи зобов’язались:
(i) виконувати або забезпечувати виконання вимог цієї підсекції, та
(ii) гарантувати адміністративну співпрацю, щоб забезпечити правильну імплементацію цієї підсекції, як щодо Союзу, так і у відносинах між ними;
(d) зобов’язання, зазначені в пункті (c), були повідомлені Комісії Секретаріатом відповідної регіональної групи або іншим компетентним спільним органом, який представляє всіх членів цієї групи.
Для цілей пункту (b), якщо кваліфікаційна операція, встановлена у частині II додатка 22-03, не однакова для всіх країн, що беруть участь у кумуляції, походження продуктів, вивезених з однієї країни в іншу країну регіональної групи, для цілей регіональної кумуляції повинне визначатися на основі правила, що діяло б, якби продукти вивозилися до Союзу.
Якщо країни у складі регіональної групи виконали пункти (c) та (d) першого підпараграфа до 1 січня 2011 року, нові зобов’язання не вимагаються.
3. Перераховані в додатку 22-04 матеріали виключаються з регіональної кумуляції, передбаченої у параграфі 2, якщо:
(a) тарифні преференції, застосовні в Союзі, різні для всіх країн, які беруть участь у кумуляції; та
(b) завдяки кумуляції до відповідних матеріалів застосовуватиметься тарифний режим, сприятливіший за тарифний режим, що застосовувався б до них у разі безпосереднього вивезення до Союзу.
4. Регіональна кумуляція між країнами-бенефіціарами однієї регіональної групи застосовується лише за умови, що оброблення чи перероблення, здійснене у країні-бенефіціарі, у рамках якого додатково переробляють або включають матеріали, виходять за межі операцій, описаних у статті 47(1) та, у випадку текстильних виробів, також виходять за межі операцій, визначених у додатку 22-05.
Якщо не виконана умова, встановлена в першому підпараграфі, країною, яку необхідно зазначати як країну походження в підтвердженні походження, виданому або складеному для цілей вивезення продуктів до Союзу, є країна регіональної групи, з якої походить найвища частка вартості матеріалів, використаних для виробництва кінцевого продукту.
5. За запитом органів країни-бенефіціара групи I або групи III Комісія може дозволити регіональну кумуляцію між країнами цих груп за умови, що Комісія переконалась у виконанні кожної з таких умов:
(a) виконані умови, встановлені в параграфі 2(a) та (b); та
(b) країни, які братимуть участь у такій регіональній кумуляції, взяли на себе зобов’язання та спільно повідомили Комісію про свої зобов’язання:
(i) виконувати або забезпечити вимог цієї підсекції, підсекції 2 та всіх інших положень стосовно імплементації правил походження; та
(ii) гарантувати адміністративну співпрацю, щоб забезпечити правильну імплементацію цієї підсекції та підсекції 2, як щодо Союзу, так і у відносинах між ними;
Запит, зазначений у першому підпараграфі, повинен бути підкріплений доказом виконання умов, встановлених у зазначеному підпараграфі. Він повинен бути адресований Комісії. Комісія ухвалює рішення щодо вимоги, враховуючи всі елементи, що стосуються кумуляції і вважаються важливими, у тому числі матеріали, що підлягають кумуляції.
6. У разі надання дозволу регіональна кумуляція між країнами-бенефіціарами групи I або групи III, дає змогу вважати матеріали, що походять з країни однієї регіональної групи матеріалами, які походять із країни іншої регіональної групи, якщо їх включають до складу продукту, виробленого в ній, за умови, що відповідне оброблення або перероблення, здійснене в останній країні-бенефіціарі, виходить за межі операцій, описаних у статті 47(1) та, у випадку текстильних виробів, також виходить за межі операцій, визначених у додатку 22-05.
Якщо не виконана умова, встановлена в першому підпараграфі, країною, яку необхідно зазначати як країну походження в підтвердженні походження для цілей вивезення продуктів до Союзу, є країна, що бере участь у кумуляції, з якої походить найбільша частка вартості матеріалів, використаних для виробництва кінцевого продукту.
7. Комісія публікує в Офіційному віснику Європейського Союзу (серія С) дату набуття чинності кумуляцією між країнами груп I та III, передбаченої параграфом 5, перелік країн, що беруть участь у такій кумуляції, і, у відповідних випадках, список матеріалів, до яких застосовується кумуляція.
8. Статті 41-52 цього Регламенту та статті 108-111 Імплементаційного регламенту (ЄС) № 2015/2447 застосовуються mutatis mutandis до товарів, що вивозяться з однієї країни-бенефіціара до іншої країни-бенефіціара, для цілей регіональної кумуляції.