Загальні вимоги до даних ( Стаття 6(2) Кодексу)
1. Обмін інформацією, необхідною для заяв і рішень, та її зберігання повинні здійснюватися відповідно до загальних вимог до даних, визначених у додатку A.
2. Обмін інформацією, необхідною для декларацій, повідомлень і підтверджень митного статусу, та її зберігання повинні здійснюватися відповідно до загальних вимог до даних, визначених у додатку B.
3. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, до дати впровадження першого етапу модернізації системи обов’язкової тарифної інформації (ВТІ) та системи «Нагляд 2», зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, стовпець 1a додатка A до цього Регламенту не застосовується, натомість застосовуються відповідні вимоги до даних, визначені в додатках 2-5 до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 2016/341 ( - 2).
Як відступ від параграфа 1 цієї статті, до дати модернізації системи АЕО, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, стовпець 2 додатка A до цього Регламенту не застосовується, натомість застосовуються відповідні вимоги до даних, визначені в додатках 6 та 7 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341.
4. Як відступ від параграфа 2 цієї статті, для IT-систем, зазначених у додатку 1 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341, до відповідних дат розгортання або модернізації відповідних IT-систем, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, не застосовуються загальні вимоги до даних, визначені в додатку B до цього Регламенту.
Для IT-систем, зазначених у додатку 1 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341, до відповідних дат розгортання або модернізації відповідних IT-систем, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, обмін та зберігання інформації, що необхідна для декларацій, повідомлень і підтвердження митного статусу, підпадають під дію вимог до даних, визначених у додатку 9 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341.
Якщо вимоги до даних для обміну та зберігання інформації, необхідної для декларацій, повідомлень і підтвердження митного статусу, не визначені в додатку 9 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341, держави-члени повинні забезпечити, щоб відповідні вимоги до даних гарантували можливість застосування положень, що регулюють такі декларації, повідомлення та підтвердження митного статусу.
5. До дати розгортання системи рішень митних органів відповідно до Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть ухвалювати рішення про те, що відповідні вимоги до даних, альтернативні встановленим у додатку A до цього Регламенту вимогам, підлягають застосуванню до таких заяв та дозволів:
(a) Заяви та дозволи стосовно спрощень у визначенні сум, що входять до складу митної вартості товарів;
(b) Заяви та дозволи стосовно комплексних гарантій;
(c) Заяви та дозволи на відстрочення платежу;
(d) Заяви та дозволи на експлуатацію складів тимчасового зберігання, зазначених у статті 148 Кодексу;
(e) Заяви та дозволи на регулярні судноплавні лінії;
(f) Заяви та дозволи щодо уповноваженого емітента;
(g) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого зважувача бананів;
(h) Заяви та дозволи щодо самоконтролю;
(i) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого одержувача для операцій МДП;
(j) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого відправника для транзиту Союзу;
(k) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого одержувача для транзиту Союзу;
(l) Заяви та дозволи на використання пломб спеціального типу;
(m) Заяви та дозволи на використання транзитної декларації зі скороченим набором даних;
(n) Заяви та дозволи на використання електронного транспортного документа як митної декларації.
6. Якщо держава-член ухвалює рішення, відповідно до параграфа 5, про застосування альтернативних вимог до даних, вона повинна забезпечити, щоб такі альтернативні вимоги до даних давали змогу державі-члену перевіряти виконання умов надання відповідного дозволу, а також щоб вони включали щонайменше такі вимоги:
(a) Ідентифікація заявника/власника дозволу (елемент даних 3/2 «Ідентифікаційні дані заявника/власника дозволу або адресата рішення» або - у разі відсутності чинного номера EORI заявника - за елементом даних 3/1 «Заявник/власник дозволу або адресат рішення);
(b) Тип заяви або дозволу (елемент даних 1/1 «Код типу заяви/рішення»);
(c) Використання дозволу в одній або більше державах-членах (елемент даних 1/4 «Територіальна дія - Союз»), якщо застосовно.
7. До дати розгортання системи рішень митних органів відповідно до Митного кодексу Союзу митні органи можуть дозволяти застосування вимог до даних для заяв та дозволів, визначених у додатку 12 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341, замість вимог до даних, встановлених у додатку A до цього Регламенту, для таких процедур:
(a) Заяви та дозволи на використання спрощеної декларації;
(b) Заяви та дозволи на централізоване митне очищення;
(c) Заяви та дозволи на внесення даних до обліку декларанта;
(d) Заяви та дозволи на використання перероблення на митній території;
(e) Заяви та дозволи на використання перероблення за межами митної території;
(f) Заяви та дозволи на використання кінцевого використання;
(g) Заяви та дозволи на використання тимчасового ввезення;
(h) Заяви та дозволи на експлуатацію складів для митного зберігання;
8. Незважаючи на параграф 7, до дат розгортання автоматизованої системи експорту (AES) Митного кодексу Союзу або до дат модернізації національних систем імпорту, якщо заява на дозвіл ґрунтується на митній декларації відповідно до статті 163(1) цього Регламенту, митна декларація повинна також містити такі дані:
(a) Вимоги до даних, спільні для всіх процедур:
- Характер перероблення або використання товарів;
- Технічні описи товарів та/або перероблених продуктів і засоби їх ідентифікації;
- Очікуваний період закриття;
- Пропонований орган закриття (не для кінцевого використання); та
- Місце перероблення або використання.
(b) Спеціальні вимоги до даних для перероблення на митній території:
- Коди економічних умов, зазначені у доповненні до додатка 12 до Делегованого регламенту (ЄС) № 2016/341;
- Розрахункова норма добутку або метод, за допомогою якого визначається така норма; та
- Чи потрібно робити розрахунок суми ввізного мита відповідно до статті 86(3) Кодексу (вказати «так» або «ні»).
Підсекція 2
Реєстрація осіб у митних органах