Звільнення від зобов’язання подавати загальну декларацію прибуття ( Стаття 127(2)(b) Кодексу)
1. Указані нижче товари звільняються від подання загальної декларації прибуття:
(a) електрична енергія;
(b) товари, що прибувають по трубопроводу;
(c) кореспонденція;
(d) побутові речі, як означено у статті 2(1)(d) Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 року про встановлення системи Співтовариства щодо звільнень від сплати мита ( - 7), за умови що їх не перевозять за договором перевезення;
(e) товари, щодо яких дозволяється подання митної декларації в усній формі відповідно до статті 135 та статті 136(1), за умови, що їх не перевозять за договором перевезення;
(f) товари, зазначені у статті 138(b)-(d) або у статті 139(1), які вважаються задекларованими відповідно до статті 141, за умови, що їх не перевозять за договором перевезення;
(g) товари, що містяться в особистому багажі мандрівників;
(h) товари, переміщувані на підставі форми 302, передбаченої в Угоді між сторонами Північноатлантичного договору стосовно статусу їхніх збройних сил, підписаній у Лондоні 19 червня 1951 року;
(i) зброя та військове обладнання, переміщені на митну територію Союзу органами, відповідальними за оборону держави-члена, на військовому транспорті або на транспорті, призначеному для виключного використання військовими органами;
(j) указані нижче товари, переміщені на митну територію Союзу безпосередньо з морських установок, що їх експлуатує особа, що має осідок на митній території Союзу:
(i) товари, що були включені до таких морських установок для цілей їх будівництва, ремонту, обслуговування або переобладнання;
(ii) товари, що були використані для встановлення або обладнання морських установок;
(iii) продовольчі товари, використані або спожиті на морських установках;
(iv) відходи, що не є небезпечними, від зазначених морських установок;
(k) товари, що мають право на звільнення відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року, Віденської конвенції про консульські відносини від 24 квітня 1963 року, інших консульських конвенцій або Нью-Йоркської конвенції про спеціальні місії від 16 грудня 1969 року;
(l) указані нижче товари на борту суден і повітряних суден:
(i) товари, які були постачені для включення як частин або аксесуарів у такі судна та повітряні судна;
(ii) товари для експлуатації двигунів, механічного устатковання та іншого обладнання таких суден і повітряних суден;
(iii) харчові продукти та інші предмети для споживання або продажу на борту;
(m) товари, переміщувані на митну територію Союзу з Сеути та Мелільї, Гібралтару, Гельголанду, Республіки Сан-Марино, Держави-Міста Ватикан, муніципалітетів Лівіньо та Кампіоне-д’Італія або італійських національних вод озера Лугано, які розташовані між берегом і політичним кордоном території між Понте-Треза та Порто-Черезіо;
(n) продукти морського рибальства та інші продукти, отримані з моря за межами митної території Союзу риболовними суднами Союзу;
(o) судна та товари, що ними перевозяться, які заходять у територіальні води держави-члена виключно для поповнення запасів без з’єднання з портовими спорудами;
(p) товари, охоплені книжками ATA або CPD, за умови, що їх не перевозять за договором перевезення.
2. До 31 грудня 2020 року товари у складі поштових відправлень, маса яких не перевищує 250 грам звільняються від подання загальної декларації прибуття.
Якщо товари у складі поштових відправлень, маса яких не перевищує 250 грам, переміщені на митну територію Союзу, але не зазначені в загальній декларації прибуття, санкції не застосовуються. Необхідно провести аналіз ризиків після пред’явлення товарів та, за наявності, на основі декларації тимчасового зберігання або митної декларації, що охоплюють такі товари.
До 31 грудня 2020 року Комісія повинна розглянути ситуацію з товарами у поштових відправленнях, відповідно до цього параграфа, з метою здійснення необхідних адаптацій, враховуючи використання електронних засобів поштовими операторами, що охоплюють переміщення товарів.
3. До дат модернізації системи контролю імпорту, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, параграф 2 цієї статті не застосовується та подання загальної декларації прибуття не вимагається щодо товарів у поштових відправленнях.
4. До дати модернізації системи контролю імпорту, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, подання загальної декларації прибуття не вимагається щодо товарів у відправленні, внутрішня вартість якого не перевищує 22 євро, за умови, що митні органи згодні, за згодою економічного оператора, здійснювати аналіз ризиків з використанням інформації, що міститься в системі або надана системою, використовуваною економічним оператором.