Значні транзакції всередині групи
1. Значні транзакції всередині групи можуть включати наведені нижче транзакції в межах фінансового конгломерату:
(a) інвестиції та міжфірмові баланси, враховуючи нерухоме майно, облігації, власний капітал, позики, гібридні та субординовані інструменти, забезпечений заставою борг, угоди щодо централізації управління активами чи готівкою або щодо розподілу витрат, пенсійні програми, надання послуг з управління, опрацювання документації та інших послуг, дивіденди, виплати відсотків та іншої дебіторської заборгованості;
(b) гарантії, зобов’язання, акредитиви та інші позабалансові транзакції;
(c) транзакції з деривативами;
(d) купівлю, продаж або оренду активів та пасивів;
(e) збори всередині групи, пов’язані з договорами дистрибуції;
(f) транзакції для зміщення ймовірних ризиків із одних суб’єктів на інші в межах фінансового конгломерату, враховуючи транзакції з суб’єктами спеціального призначення або допоміжними суб’єктами;
(g) операції зі страхування, перестрахування та ретроцесії;
(h) транзакції, які полягають у декількох поєднаних транзакціях, коли активи або пасиви перераховують суб’єктам, які не належать до фінансового конгломерату, але забезпечення ймовірних ризиків здійснюється, в кінцевому рахунку, фінансовим конгломератом.
2. Що стосується регульованих установ та фінансових холдингових компаній змішаного типу, під час визначення типів значних транзакцій всередині групи, належних граничних значень, строків для подання звітів та здійснення контролю за значними транзакціями всередині групи, координатор та інші відповідні компетентні органи враховують, зокрема:
(a) конкретну структуру фінансового конгломерату, складність транзакцій всередині групи, конкретне географічне розташування контрагента та інформацію про те, чи є контрагент регульованою установою;
(b) можливі наслідки негативного впливу всередині фінансового конгломерату;
(c) можливі ухилення від виконання секторальних правил;
(d) можливі конфлікти інтересів;
(e) позицію платоспроможності та ліквідності контрагента;
(f) транзакції між суб’єктами, які належать до різних секторів фінансового конгломерату, якщо вони ще не були зазначені в звітах на секторальному рівні;
(g) транзакції всередині фінансового сектора, які ще не були зазначені в звітах відповідно до положень секторальних правил.
3. Координатор та інші відповідні компетентні органи повинні погодити форму та зміст звіту про значні транзакції всередині групи, у тому числі формулювання, дати передачі та канали зв’язку.
4. Координатор та інші відповідні компетентні органи повинні, щонайменше, вимагати від регульованих установ або фінансових холдингових компаній змішаного типу подання звітів про таке:
(a) дати та суми значних транзакцій, назви та реєстраційні номери компаній або інші ідентифікаційні номери відповідних суб’єктів групи або контрагентів, враховуючи ідентифікатор юридичної особи (LEI), якщо використовується;
(b) короткий опис транзакцій всередині групи відповідно до типів транзакцій, визначених у параграфі 1;
(c) загальний обсяг всіх значних транзакцій всередині групи конкретного фінансового конгломерату протягом відповідного звітного періоду;
(d) інформацію про те, як вирішуються конфлікти інтересів та ризики негативного впливу на рівні фінансового конгломерату щодо значних транзакцій всередині групи, беручи до уваги стратегію фінансового конгломерату, що полягає в об’єднанні діяльності в банківському секторі, страховому секторі та секторі інвестиційних послуг, або секторальної самооцінки ризиків, включно з розглядом питання щодо управління конфліктами інтересів та ризиками негативного впливу щодо значних транзакцій всередині групи.
5. Транзакції, які проводять в рамках єдиної економічної операції, повинні бути об’єднані для цілей обчислення граничних значень відповідно до статті 8(2) Директиви 2002/87/ЄС.