КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 1 липня 2026 р. № 863
Київ
Деякі питання щорічного оцінювання ефективності діяльності наглядової ради державних банків
Відповідно до пункту 24 частини сьомої статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок щорічного оцінювання ефективності діяльності наглядової ради акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, акціонерного товариства “Сенс Банк” та акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, що додається.
2. Міністерству фінансів після затвердження вищим органом управління державних банків оновлених основних (стратегічних) напрямів діяльності державних банків та схвалення вищим органом управління державних банків оновлених стратегій розвитку державних банків здійснювати оцінювання ефективності діяльності наглядової ради державних банків на основі зазначених документів, а також враховувати бізнес-плани державних банків.
Прем'єр-міністр України
Ю. СВИРИДЕНКО
Інд. 67
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 липня 2026 р. № 863
ПОРЯДОК
щорічного оцінювання ефективності діяльності наглядової ради акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, акціонерного товариства “Сенс Банк” та акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”
1. Цей Порядок визначає процедуру щорічного оцінювання ефективності діяльності наглядової ради акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, акціонерного товариства “Сенс Банк” та акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (далі - банк).
2. Щорічне оцінювання ефективності діяльності наглядової ради банку (далі - оцінювання) проводиться з метою:
підвищення рівня корпоративного управління в банку;
покращення якості функціонування наглядової ради банку (далі - наглядова рада) та її ефективності;
удосконалення якості контролю та регулювання діяльності правління банку з боку наглядової ради з метою виконання стратегії розвитку банку;
визначення стану виконання стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку.
3. Проведення оцінювання включає:
оцінювання якості корпоративного управління на рівні наглядової ради, зокрема проведення аналізу функціонування та результатів діяльності наглядової ради з метою визначення стану та вдосконалення системи корпоративного управління банку, а також оцінювання надійності та зваженості політики корпоративного управління банку;
оцінювання стану виконання стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку та ефективності діяльності наглядової ради щодо забезпечення ефективної системи контролю та регулювання діяльності правління банку з метою виконання стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку.
4. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
незалежний консультант - юридична особа, що проводить оцінювання;
план заходів для наглядової ради щодо підвищення ефективності її діяльності (далі - план заходів) - перелік заходів щодо підвищення ефективності діяльності наглядової ради, складений за результатами оцінювання відповідно до вимог цього Порядку з визначеними строками виконання.
5. Оцінювання проводиться щороку за результатами діяльності наглядової ради протягом попереднього календарного року у строк до 90 календарних днів з дня прийняття Мінфіном рішення про його проведення (у разі проведення оцінювання Мінфіном або експертами міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу) або у строк до 90 календарних днів з дня укладення договору з незалежним консультантом (у разі проведення оцінювання незалежним консультантом).
Оцінювання може не проводитися за рішенням Мінфіну, базуючись на принципах доцільності, обґрунтованості та пропорційності, у разі, коли в попередньому календарному році:
правоможний склад наглядової ради був наявний менш як шість місяців підряд;
з дня вступу на посаду членів нового правоможного складу наглядової ради до завершення такого календарного року пройшло менш як шість місяців;
з дня, коли банк набув статусу державного банку відповідно до статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, до завершення такого календарного року пройшло менше як шість місяців.
6. Позачергове оцінювання може проводитися за рішенням Мінфіну у разі:
1) виникнення фактів або подій, що свідчать про наявність ризику потенційно низької ефективності діяльності наглядової ради (зокрема ризиків доброчесності, репутаційних ризиків, ризиків належного функціонування системи корпоративного управління);
2) виникнення фактів або подій, що свідчать про наявність ризику потенційного порушення законодавства наглядовою радою або її окремими членами (зокрема неналежного виконання посадових обов’язків, порушення вимог про запобігання конфлікту інтересів, порушення кваліфікаційних вимог, порушення незалежними членами наглядової ради вимог до незалежності);
3) закінчення строку повноважень наглядової ради (зокрема планового закінчення строку повноважень у наступні півроку);
4) виявлення після затвердження результатів оцінювання, що банк (зокрема наглядова рада) надав неправдиву інформацію для цілей оцінювання або не надав інформацію про окремі факти або події, які підлягають оцінюванню відповідно до критеріїв оцінювання ефективності діяльності наглядової ради, визначених у додатку (далі - критерії оцінювання).
У разі проведення позачергового оцінювання період, за який здійснюється оцінювання, визначається Мінфіном з урахуванням обставин, у зв’язку з якими виникла доцільність проведення позачергового оцінювання. Такий період з урахуванням принципів доцільності, обґрунтованості та пропорційності може охоплювати будь-який період діяльності банку з дати набуття державою права власності на акції такого банку, зокрема стосуватися кількох складів наглядової ради, що функціонували протягом зазначеного періоду.
7. Оцінювання здійснюється шляхом проведення таких видів оцінювання:
1) самооцінки, яка проводиться наглядовою радою як внутрішня процедура оцінювання ефективності її діяльності та результати якої затверджуються наглядовою радою.
Самооцінка проводиться відповідно до порядку, розробленого та затвердженого наглядовою радою. Результати самооцінки подаються Мінфіну. Результати самооцінки можуть використовуватися Мінфіном як інформаційна та аналітична база та не мають самостійного характеру, якщо інше не визначено рішенням Мінфіну.
У разі коли самооцінку проведено із залученням на конкурсних засадах незалежного консультанта, який відповідає вимогам, визначеним у цьому Порядку до незалежного консультанта, і при цьому таке оцінювання проведено з урахуванням критеріїв оцінювання та інших вимог цього Порядку, Мінфін після розгляду матеріалів самооцінки може внести результати самооцінки вищому органу управління банку (далі - вищий орган) для затвердження результатів оцінювання;
2) оцінювання, яке проводиться Мінфіном згідно з критеріями оцінювання та іншими вимогами цього Порядку. Мінфіном може бути прийнято рішення про залучення до проведення оцінювання незалежного консультанта або експертів міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу.
Під час проведення оцінювання Мінфін може збирати інформацію, аналізувати результати діяльності та формувати інформаційну та аналітичну базу щодо кожного члена наглядової ради, яка міститиме відомості стосовно того, наскільки відповідні члени сприяли ефективним практикам або призводили до неефективних практик у діяльності наглядової ради, визначених у критеріях оцінювання.
Оцінювання незалежним консультантом проводиться на підставі рішення Мінфіну не рідше ніж один раз на три роки. Зазначене оцінювання на підставі рішення Мінфіну може додатково включати оцінювання ефективності діяльності кожного члена наглядової ради незалежним консультантом за власною методологією з урахуванням критеріїв оцінювання та інших вимог цього Порядку для збору інформації, аналізу результатів діяльності та формування інформаційної та аналітичної бази щодо кожного члена наглядової ради.
Оцінювання експертами міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу може проводитися на підставі рішення Мінфіну у разі доцільності.
За результатами оцінювання, проведеного незалежним консультантом або експертами міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу, Мінфіну надається звіт, який повинен містити пропозиції за результатами оцінювання разом з обґрунтуваннями, а також пропозиції щодо плану заходів для наглядової ради щодо підвищення ефективності її діяльності. У разі виявлення фактів неврахування незалежним консультантом або експертами міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу критеріїв оцінювання або інших вимог цього Порядку Мінфін має право вимагати доопрацювання звіту.
За результатами оцінювання Мінфін складає висновок, який вносить вищому органу для затвердження результатів оцінювання.
8. Оцінювання може проводитися, зокрема, такими способами:
1) заповнення членами наглядової ради, корпоративним секретарем та/або іншими підзвітними наглядовій раді підрозділами, посадовими особами та працівниками банку форм оцінювання, які розробляються та надаються Мінфіном (незалежним консультантом або експертами міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу), із можливістю забезпечення анонімності відповідей (у разі доцільності);
2) аналіз внутрішніх документів банку, що стосуються роботи наглядової ради, її комітетів, інших документів, що містять питання, які належать до компетенції наглядової ради, корпоративного секретаря, інших підзвітних наглядовій раді підрозділів, посадових осіб та працівників банку, а також документів інших підрозділів, посадових осіб та працівників банку щодо виконання ними рішень наглядової ради;
3) проведення інтерв’ю з членами наглядової ради, корпоративним секретарем та/або іншими підзвітними наглядовій раді підрозділами, посадовими особами та працівниками банку, а також іншими підрозділами, посадовими особами та працівниками банку щодо виконання ними рішень наглядової ради;
4) порівняльний аналіз результатів періоду, за який проводиться поточне оцінювання, з результатами попередніх періодів та попередніх оцінювань, зокрема аналіз виконання плану заходів, затвердженого за результатами попередніх оцінювань (за наявності);
5) порівняльний аналіз результатів поточного оцінювання із результатами діяльності наглядових рад інших державних банків та банків, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі;
6) участь представників Мінфіну як спостерігачів у вибіркових засіданнях наглядової ради, комітетів наглядової ради та/або інших заходах наглядової ради за її згоди;
7) інші заходи, які можуть бути погоджені наглядовою радою на підставі пропозицій Мінфіну, незалежного консультанта або експертів міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу, які проводять оцінювання.
9. У разі прийняття Мінфіном рішення про проведення оцінювання незалежним консультантом банк проводить залучення незалежного консультанта з бездоганною діловою репутацією на конкурсних засадах відповідно до законодавства та внутрішніх документів банку з числа юридичних осіб, які:
1) мають підтверджений досвід надання послуг з оцінювання виконання стратегії банку, корпоративного управління та/або діяльності наглядових рад не менш як десять років, при цьому перевага надається тим юридичним особам, у кого зазначений досвід є міжнародним;
2) мають працівників із досвідом проведення оцінювання виконання стратегії банку, корпоративного управління та діяльності наглядових рад не менше п’ять років, при цьому перевага надається тим юридичним особам, у кого працівники мають міжнародний досвід.
Витрати на залучення незалежного консультанта покладаються на банк (крім випадку фінансування таких витрат за кошти міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу). Банк укладає договір з незалежним консультантом на умовах, що забезпечать оцінювання за власною методологією незалежного консультанта з урахуванням критеріїв оцінювання та інших вимог цього Порядку.
10. Незалежним консультантом не може бути юридична особа, яка:
є зовнішнім аудитором банку та/або його філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;
має або мала протягом останніх трьох років істотні цивільно-правові відносини з банком (істотними є відносини, в результаті яких особа отримала або має право отримати доходи, кредит або інше фінансування, що перевищують 5 відсотків доходів такої особи за попередній звітний рік);
яка має конфлікт інтересів, зокрема надає або надавала будь-які послуги складу наглядової ради, діяльність якого оцінюється, та/або яка була залучена як компанія з добору персоналу до підготовки та організації визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради, діяльність якої оцінюється.
Юридична особа може бути залучена як незалежний консультант для проведення оцінювання одного ж і того ж самого банку не більш як два рази підряд.
11. Забезпечення створення належних умов та сприяння незалежному консультанту або експертам міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу (у разі залучення) з метою проведення оцінювання, зокрема надання інформації та організація зустрічей, необхідних такому незалежному консультанту або експертам для проведення оцінювання, покладається на голів наглядової ради та правління банку.
Банк зобов’язаний надавати запитувану інформацію з питань проведення оцінювання протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
12. Оцінювання проводиться за такими етапами:
1) перший етап - доведення до відома банку (зокрема членів наглядової ради та корпоративного секретаря) форм оцінювання та збір необхідних матеріалів з метою проведення оцінювання;
2) другий етап - проведення заходів з оцінювання та підготовка попередніх результатів оцінювання, а саме:
аналіз звіту наглядової ради про результати самооцінки, який розглядається як одне із джерел інформації для формування результатів оцінювання (у разі наявності);
аналіз матеріалів та відповідей, зібраних під час першого етапу оцінювання;
проведення інтерв’ю з членами наглядової ради, корпоративним секретарем та/або іншими підзвітними наглядовій раді підрозділами, посадовими особами та працівниками банку, а також іншими підрозділами, посадовими особами та працівниками банку щодо виконання ними рішень наглядової ради;
отримання інформації від Національного банку, НКЦПФР, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної установи розвитку та інших офіційних джерел щодо банку та діяльності наглядової ради;
отримання інформації від інших державних банків та банків, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, для цілей порівняльного аналізу;
попереднє визначення результатів оцінювання на основі отриманої інформації та звіту незалежного консультанта або експертів міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу;
підготовка висновку разом з обґрунтуваннями.
13. Висновок повинен містити одну з таких оцінок:
низька ефективність - у разі, коли наявні обмеження або ризики у загальній спроможності наглядової ради забезпечувати виконання банком стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку та збереження довгострокової вартості банку;
середня ефективність - у разі, коли діяльність наглядової ради є загалом ефективною, втім існують окремі неефективні практики, які мають або можуть мати в окремих аспектах негативні наслідки для виконання банком стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку та збереження довгострокової вартості банку;
висока ефективність - у разі, коли діяльність наглядової ради є ефективною у виконанні банком стратегії та/або бізнес-плану розвитку банку та збереженні довгострокової вартості банку (зокрема, якщо виявлені неефективні практики є незначними та/або наглядова рада самостійно вживає достатніх заходів для виправлення неефективних практик у рамках своєї діяльності).
14. Після проведення оцінювання висновок разом з обґрунтуваннями, а також план заходів (за наявності) надаються для ознайомлення наглядовій раді.
15. План заходів може передбачати, зокрема для наступного складу наглядової ради, такі заходи:
1) внесення змін до та/або розроблення і затвердження внутрішніх документів банку, зокрема для впровадження правил та процедур з питань, що належать до компетенції наглядової ради;
2) проведення стратегічних сесій та інших заходів, зокрема разом з правлінням банку, а також за участю працівників банку;
3) надання рекомендацій наглядовій раді щодо:
розгляду питання про зміну голови наглядової ради, голови чи складу комітету наглядової ради, створення нових комітетів наглядової ради;
зміни стратегії розвитку банку, затвердженої наглядовою радою;
проведення внутрішнього аудиту окремих питань, ризиків та/або рішень банку;
залучення зовнішнього консультанта за певними напрямами;
4) проведення тренінгів (програм) підвищення кваліфікації членів наглядової ради;
5) інші заходи, необхідні для усунення або мінімізації застосування неефективних практик у діяльності наглядової ради, виявлених за результатами оцінювання.
16. Наглядова рада протягом десяти робочих днів з дня отримання зазначених у пункті 14 цього Порядку документів надає Мінфіну позицію щодо них із стислим викладом обґрунтування позиції (обсягом не більше трьох сторінок) для включення у висновок. У разі потреби може проводитись обговорення позиції наглядової ради за участю членів наглядової ради, представників Мінфіну, незалежного консультанта або експертів міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу.
17. Після опрацювання позиції наглядової ради Мінфін вносить висновок вищому органу для затвердження результатів оцінювання.
У разі коли висновок містить оцінку “низька ефективність”, Мінфін невідкладно вносить на розгляд вищого органу проект рішення про дострокове припинення повноважень наглядової ради. У такому разі Мінфін може не очікувати надходження позиції наглядової ради для її опрацювання та включення у висновок, а наглядова рада може оприлюднити свою позицію відповідно до пункту 19 цього Порядку.
18. Висновок повинен містити:
1) найменування банку;
2) інформацію про період, за який проводилося оцінювання;
3) інформацію про склад наглядової ради у період, за який проводилося оцінювання;
4) оцінку, визначену за результатами оцінювання (далі - оцінка);
5) обґрунтування результатів оцінювання;
6) стислий виклад обґрунтування позиції наглядової ради щодо результатів оцінювання (з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 17 цього Порядку);
7) план заходів (у разі, коли висновок містить оцінку “середня ефективність”);
8) найменування незалежного консультанта або імена та посади експертів міжнародних фінансових організацій та/або інституцій Європейського Союзу (у разі залучення).
Висновок також може містити іншу інформацію, пов’язану з оцінюванням. Якщо у період, за який проводилося оцінювання, функціонували кілька складів наглядової ради, то інформація, зазначена у підпунктах 3-6 цього пункту, зазначається окремо щодо кожного складу наглядової ради.
19. Протягом п’яти робочих днів з дня затвердження результатів оцінювання вищим органом Мінфін надсилає копію висновку банку та Національному банку. Банк оприлюднює висновок та позицію наглядової ради щодо висновку (у разі наявності такої позиції) на власному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня надходження до банку відповідних документів (крім частин висновку, визначених Мінфіном як інформація з обмеженим доступом).
20. У разі коли висновок містить оцінку “низька ефективність”, Мінфін вносить на розгляд вищого органу проект рішення про дострокове припинення повноважень наглядової ради з підстав, передбачених пунктом 1 частини тридцять третьої статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
21. За результатами оцінювання Мінфін може:
1) звернутися до Національного банку з пропозицією провести тестування та/або співбесіду з окремими членами наглядової ради для оцінювання їх відповідності вимогам щодо професійної придатності або з пропозицією розглянути питання відповідності окремих членів наглядової ради кваліфікаційним вимогам чи іншим вимогам банківського законодавства;
2) звернутися до наглядової ради з пропозицією розглянути питання вжиття наглядовою радою заходів відповідно до пункту 4 частини тридцять третьої або пункту 1 частини тридцять сьомої статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо окремих членів наглядової ради або з пропозицією розглянути інші питання, які належать до компетенції наглядової ради банку;
3) рекомендувати найкращі практики наглядової ради з високою ефективністю наглядовим радам інших банків, де ефективність низька або середня;
4) надати окремі рекомендації наглядовій раді з високою ефективністю у разі наявності незначних неефективних практик у її діяльності;
5) надати рекомендації наступному складу наглядової ради щодо усунення або мінімізації наслідків застосування неефективних практик, виявлених у діяльності наглядової ради, повноваження якої були достроково припинені.
Додаток
до Порядку
КРИТЕРІЇ
оцінювання ефективності діяльності наглядової ради державного банку
Оцінювання ефективності діяльності наглядової ради державного банку (далі - банк) базується на тому, наскільки у роботі наглядової ради переважають ефективні та/або неефективні практики за такими критеріями:
1. Наглядова рада має достатнє розуміння ключових питань, ризиків та рішень банку:
Неефективні практики
Ефективні практики
Наглядова рада не має достатнього розуміння ключових питань, ризиків та рішень банку, зокрема якщо:
інформаційні матеріали, які отримує наглядова рада, є перевантажені, погано структурованими і позбавленими чіткості, ключова інформація прихована у надмірних деталях або повтореннях; у інформаційних матеріалах не вистачає визначення пріоритетності, варіантів рішень або аналізу ризиків; інформаційні матеріали з подібних питань надаються у різних форматах, що ускладнює порівняння; інформаційні матеріали надаються із затримками, без дотримання строків їх надання; інформаційні матеріали надаються не на основі запитів наглядової ради, а виходячи з того, що правління або структурні підрозділи банку самостійно вирішують надавати такі матеріли; інформаційні матеріали містять нереалістичні прогнози; наявна надмірна залежність наглядової ради від нецифровізованих процесів отримання інформації, що підвищує ризик викривлення інформації через помилки, недбалість або маніпуляції з даними; недостатня технічна інфраструктура банку перешкоджає своєчасному виявленню ключових питань, ризиків та рішень наглядової ради, що послаблює загальну спроможність наглядової ради; наглядова рада не взаємодіє з правлінням та структурними підрозділами для покращення відповідних практик надання інформації;
спостерігається вибірковий підхід наглядової ради до забезпечення власної поінформованості, наприклад, наглядова рада утримується від належного вивчення окремих ключових питань, ризиків та рішень банку;
аналогічні неефективні практики наявні під час надання інформації банком акціонеру та Мінфіну, при цьому наглядова рада не забезпечує вчинення дій щодо вибіркової оцінки та покращення відповідних процесів; зокрема банк не забезпечує своєчасного та повного інформування акціонера та Мінфіну про істотні події або обставини у діяльності банку, зокрема ті, що мають або можуть мати істотний негативний вплив на обсяги сплати податку на прибуток, дивідендів або кредитування, прогнози щодо обсягу сплати податку на прибуток, дивідендів або кредитування суттєво відхиляються від фактичних показників; підходи до формування рекомендацій правління та наглядової ради щодо розміру дивідендів є непослідовними та змінюються без чіткої методологічної основи або у відповідній методології наявні суттєві прогалини;
організація роботи банку та/або наглядової ради перешкоджає повноцінній участі частини її членів у процесах прийняття рішень (зокрема відсутність або незадовільна якість програми адаптації нових членів наглядової ради, відсутність або незадовільна якість перекладу для членів наглядової ради, які цього потребують); служба корпоративного секретаря не забезпечує належний рівень обміну інформацією між членами наглядової ради, консультативний супровід членів наглядової ради та здійснення контролю за виконанням доручень наглядової ради; протоколи наглядової ради не відображають суть обговорень та/або прийнятих рішень; банк та наглядова рада не підтримують професійний розвиток членів наглядової ради
наглядова рада має достатнє розуміння ключових питань, ризиків та рішень банку, зокрема якщо:
наглядова рада отримує якісну, своєчасну та добре структуровану інформацію; інформаційні матеріали містять пріоритезацію питань, варіанти рішень та аналіз ризиків; банк використовує технологічну інфраструктуру для підтримки своєчасного виявлення ключових питань, ризиків та рішень наглядової ради; наглядова рада активно взаємодіє з правлінням та структурними підрозділами для покращення відповідних практик надання інформації;
аналогічні ефективні практики наявні під час надання інформації банком акціонеру та Мінфіну, при цьому наглядова рада забезпечує вчинення дій щодо вибіркової оцінки відповідних процесів;
наглядова рада забезпечує повноцінну залученість всіх членів наглядової ради шляхом усунення інформаційних, мовних та організаційних бар’єрів, що можуть ускладнювати таку залученість; служба корпоративного секретаря забезпечує високий рівень організаційної та консультаційної підтримки, сприяючи виконанню наглядовою радою своїх повноважень; протоколи наглядової ради відображають суть обговорень та прийнятих рішень; банк та наглядова рада підтримують професійний розвиток членів наглядової ради
2. Наглядова рада контролює діяльність банку:
Неефективні практики
Ефективні практики
Наглядова рада не виконує свою наглядову функцію, зокрема якщо:
спостерігається тенденція до надмірної операційної залученості наглядової ради у щоденну поточну діяльність банку, що створює ризик розмивання чіткого розподілу функцій наглядової ради та правління;
наглядова рада, що поінформована про ключові питання та зони ризику, не демонструє належної оперативності та пріоритетності у вжитті заходів реагування або допускає продовження надмірного прийняття ризиків чи практик, несумісних із стратегією, бізнес-планом та/або ризик-апетитом банку; спостерігається розрив між рівнем обізнаності наглядової ради та глибиною опрацювання відповідних питань та ризиків, що свідчить про формальний підхід до виконання наглядової функції; наглядова рада обмежує власну залученість у ключові питання та зони ризику або іншим чином обмежує належне реагування на них; розгляд та реагування на ключові питання та зони ризику ініціюється наглядовою радою після прямого звернення акціонера та/або Мінфіну, що свідчить про відсутність самостійності та проактивності наглядової ради;
наглядова рада регулярно погоджується з правлінням без конструктивної дискусії;
члени наглядової ради нерегулярно відвідують засідання наглядової ради або не готуються до них
наглядова рада виконує свою наглядову функцію, зокрема якщо:
наглядова рада забезпечує чітке розмежування функцій наглядової ради та правління;
поінформованість наглядової ради про ключові питання та зони ризику трансформується у належну увагу, нагляд та заходи реагування щодо них;
наглядова рада регулярно змістовно обговорює пропозиції правління, заохочуючи різноманітність точок зору;
члени наглядової ради регулярно відвідують засідання наглядової ради та демонструють глибоке розуміння питань порядку денного
3. Наглядова рада здійснює стратегічне планування та визначає ризик-апетит банку, базуючись на стратегічних пріоритетах акціонера та збереженні довгострокової вартості банку, а також забезпечує виконання банком стратегії та бізнес-плану розвитку банку (далі - виконання функцій щодо стратегічного планування):
Неефективні практики
Ефективні практики
Наглядова рада не виконує свою функцію щодо стратегічного планування, зокрема якщо:
у наглядової ради відсутнє визначення пріоритетів та планування, наглядова рада не проводить стратегічних сесій або іншим чином не приділяє достатньо часу для стратегічних обговорень, стратегічні питання регулярно відкладаються або розглядаються поспішно, порядки денні засідань регулярно перевантажені або переважно базуються на пропозиціях правління;
відсутні затверджені в установленому порядку стратегія розвитку, бізнес-план розвитку банку;
наглядова рада не забезпечує виконання банком стратегії розвитку, бізнес-плану розвитку банку;
наглядова рада не переглядає ризик-апетит банку у разі зміни макроекономічних умов або не враховує стратегічні пріоритети акціонера, під час прийняття рішень наглядова рада не враховує питання фінансової інклюзії та сценарії, що виходять за строк повноважень поточного складу наглядової ради, такі як ризик довготривалої війни, посилення транскордонної конкуренції, вступ до Європейського Союзу та інші структурні зміни; наглядова рада не забезпечує та не контролює дотримання банком основних (стратегічних) напрямів діяльності банку, а також стратегії розвитку та/або бізнес-плану банку;
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про підготовку пакета акцій банку до продажу - наглядова рада займає пасивну або формальну позицію щодо рішення Кабінету Міністрів України замість активного сприяння підготовці пакета акцій до продажу, зокрема наглядова рада не здійснює належного контролю за якістю передпродажної підготовки, не забезпечує повного та якісного розкриття інформації про стан справ у банку для радника з продажу та потенційних інвесторів, допускає затягування ключових етапів підготовки або продажу та/або не забезпечує виконання рекомендацій радника з продажу, доведених до відома банку Мінфіном
наглядова рада виконує свою функцію щодо стратегічного планування, зокрема якщо:
наглядова рада визначає пріоритети та здійснює стратегічне планування, приділяючи належну увагу стратегічним обговоренням; порядки денні засідань наглядової ради структуруються з фокусом на пріоритетних питаннях;
наглядова рада забезпечує повне виконання банком стратегії розвитку, бізнес-плану розвитку банку;
наглядова рада переглядає ризик-апетит банку відповідно до макроекономічних змін та стратегічних пріоритетів акціонера; під час прийняття рішень наглядовою радою враховуються питання фінансової інклюзії, а також довгострокові сценарії, що виходять за межі строку повноважень поточного складу наглядової ради, наглядова рада забезпечує та контролює дотримання банком основних (стратегічних) напрямів діяльності банку, а також стратегії розвитку та/або бізнес-плану банку;
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про підготовку пакета акцій банку до продажу - наглядова рада активно сприяє підготовці до продажу
4. Наглядова рада забезпечує спроможне управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит та незалежний зовнішній аудит:
Неефективні практики
Ефективні практики
Наглядова рада не забезпечує спроможне управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит та незалежний зовнішній аудит, зокрема якщо:
наглядова рада не здійснює моніторинг належного виконання членами наглядової ради, членами правління та керівниками підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, своїх посадових обов’язків та відповідності кваліфікаційним вимогам або у разі виявлення порушень наглядова рада не розглядає питання вжиття заходів (зокрема відповідно до пункту 4 частини тридцять третьої або пункту 1 частини тридцять сьомої статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо членів наглядової ради);
наглядова рада не здійснює моніторинг відповідності незалежних членів наглядової ради вимогам до незалежності, а також питань конфлікту інтересу членів наглядової ради, членів правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді;
чіткі та адекватні рівні ризик-апетиту не встановлені наглядовою радою або регулярно порушуються; наглядова рада не встановлює внутрішні вимоги щодо пруденційних нормативів, які є жорсткішими за пруденційні нормативи регуляторів, щоб мати запас фінансової стійкості - у разі, коли їх встановлення доцільне; відсутній прогрес щодо виконання програми капіталізації (реструктуризації); наглядова рада здійснює моніторинг лише фінансових ризиків, але не здійснює моніторинг нефінансових ризиків та питань етичної поведінки керівників банку та їх відповідності кваліфікаційним вимогам; наглядова рада не визначає пріоритети та/або не контролює виконання підрозділами з управління ризиками та комплаєнсу покладених на них функцій;
відсутня стратегія та/або спеціалізований підрозділ з достатніми ресурсами для управління непрацюючими кредитами; наглядова рада не здійснює належного нагляду за адекватністю та своєчасністю формування резервів під непрацюючі кредити; банк демонструє надмірну залежність від одного інструменту врегулювання проблемної заборгованості та необґрунтовано не використовує інші інструменти (зокрема продаж прав вимоги); наявна практика регулярних реструктуризацій без відновлення фактичного погашення або обслуговування боргу;
наглядова рада не здійснює належного контролю чи фактичні показники непрацюючих кредитів починають суттєво відхилятися від прогнозованих;
внутрішній аудит не здійснює аудит ключових питань, ризиків та рішень банку, проблеми, виявлені внутрішнім аудитом, не розв’язуються або строки розв’язання відповідних проблем регулярно переносяться, або відповідні проблеми регулярно виникають знову; незалежний аудитор залучається для проведення аудиту несвоєчасно або висловлює за результатами аудиту модифіковану думку (думку із застереженням, негативну думку або відмову від висловлення думки), при цьому наглядова рада не вживає заходів до її усунення або мінімізації наслідків для діяльності банку та майбутніх звітних періодів;
наглядова рада не здійснює моніторингу ефективності зовнішнього аудиту; річний звіт банку подається на затвердження акціонеру несвоєчасно або у надто пізній строк, що створює ризик дефіциту часу для якісного опрацювання річного звіту акціонером та/або Мінфіном;
відсутній механізм анонімного та конфіденційного повідомлення працівниками банку про неприйнятну поведінку у банку та оперативного реагування на такі повідомлення; інформація про працівників, які повідомили про неприйнятну поведінку, або їх повідомлення неправомірно розголошуються, або існує ризик їх неправомірно розголошення; наглядова рада не забезпечує захист працівників, що добросовісно повідомили про потенційну неприйнятну поведінку у банку від неправомірних дій їх керівництва
наглядова рада забезпечує спроможне управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит та незалежний зовнішній аудит, зокрема якщо:
наглядова рада здійснює моніторинг чи члени наглядової ради, члени правління та керівники підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, належним чином виконують свої посадові обов’язки та відповідають кваліфікаційним вимогам та у разі виявлення порушень розглядає питання вжиття наглядовою радою заходів (зокрема відповідно до пункту 4 частини тридцять третьої або пункту 1 частини тридцять сьомої статті 7 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо членів наглядової ради);
наглядова рада здійснює моніторинг відповідності незалежних членів наглядової ради вимогам до незалежності, а також питань конфлікту інтересу членів наглядової ради, членів правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді;
наглядова рада встановлює чіткі та адекватні рівні ризик-апетиту, що інтегровані у щоденну діяльність банку, випадки порушень є винятковими, підлягають негайній ескалації та супроводжуються заходами з їх запобігання у майбутньому; наглядова рада встановлює внутрішні вимоги щодо пруденційних нормативів, які є жорсткішими за пруденційні нормативи регуляторів, щоб мати запас фінансової стійкості - у разі, коли їх встановлення доцільне; наглядова рада здійснює моніторинг фінансових та нефінансових ризиків, а також питань етичної поведінки керівників банку та їх відповідності кваліфікаційним вимогам; наглядова рада визначає пріоритети та контролює виконання підрозділами з управління ризиками та комплаєнсу покладених на них функцій;
реалізується стратегія управління непрацюючими кредитами, а також функціонує спеціалізований підрозділ з достатніми ресурсами для їх ефективного врегулювання; наглядова рада здійснює належний нагляд за адекватністю та своєчасністю формування резервів під непрацюючі кредити;
наглядова рада здійснює регулярний контроль за динамікою непрацюючих кредитів та своєчасно реагує у разі наявності суттєвих відхилень фактичних показників від прогнозованих;
внутрішній аудит охоплює всі критичні аспекти ризик-профілю, наглядова рада впровадила систему моніторингу висновків та рекомендацій внутрішнього аудиту, що виключає повторення відповідних проблем у майбутньому; зовнішній аудитор є незалежним, взаємодія з ним є своєчасною, зовнішній аудитор висловлює немодифіковану думку за результатами аудиту або у разі висловлення модифікованої думки наглядова рада вживає заходів до її усунення або мінімізації наслідків для діяльності банку та майбутніх звітних періодів;
наглядова рада здійснює моніторинг ефективності зовнішнього аудиту; річний звіт банку подається на затвердження акціонеру завчасно, що забезпечує достатній резерв часу для якісного опрацювання річного звіту акціонером та/або Мінфіном;
наявний механізм анонімного та конфіденційного повідомлення працівниками банку про неприйнятну поведінку у банку та оперативного реагування на такі повідомлення, зазначений механізм відповідає кращим міжнародним практикам
5. Наглядова рада забезпечує наявність компетентного правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, а також їх належне оцінювання.
Неефективні практики
Ефективні практики
Наглядова рада не забезпечує наявність компетентного правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, а також їх оцінювання, зокрема якщо:
процедури відбору членів правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, характеризуються непрозорістю та відсутністю обґрунтованої методології оцінки кандидатів; система моніторингу діяльності не передбачає регулярного оцінювання ефективності роботи або існуючі підходи до оцінювання не дозволяють розмежувати фактичні управлінські здобутки та результати, зумовлені зовнішніми чинниками; чинна політика винагороди зміщена в бік короткострокових показників та/або не містить дієвих механізмів запобігання прийняття надмірних ризиків чи вчинення неправомірних дій або коригування виплат винагороди у зазначених випадках;
правління регулярно досягає суттєво вищі цілі, ніж закладені у стратегії, бізнес-плані та інших документах банку (особливо у разі регулярного перевиконання таких цілей на 150-200 відсотків), що потенційно свідчить про заниження цілей під час планування або нездатність наглядової ради вимагати більш адекватні чи амбітні цілі від правління
наглядова рада забезпечує наявність компетентного правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, а також їх оцінювання, зокрема якщо:
наглядова рада забезпечує прозорий та об’єктивний процес формування складу правління та керівників підрозділів, підпорядкованих безпосередньо наглядовій раді, шляхом впровадження та дотримання чіткої методології відбору; наглядова рада має достатній рівень обізнаності щодо професійного та кадрового потенціалу працівників банку; система моніторингу діяльності базується на регулярному оцінюванні ефективності, яке передбачає розмежування особистого управлінського внеску від впливу зовнішніх чинників; політика винагороди банку збалансована та орієнтована на збереження довгострокової вартості банку, у політиці винагороди впроваджені дієві механізми запобігання прийняттю надмірних ризиків та вчинення неправомірних дій та механізми коригування виплат винагороди у зазначених випадках;
наглядова рада сприяє встановленню правлінням достатньо амбітних, але досяжних цілей, які відповідають ринковим умовам, ризик-апетиту та пріоритетам, а система планування та контролю результатів мінімізує ризик систематичних дефектів у встановленні та оцінюванні виконання цілей правлінням