Визначення непропорційності витрат оператора установки на впровадження вимог висновків НДТМ для відповідного виду діяльності, що провадиться на установці, стосовно переваг для довкілля здійснюється шляхом обчислення коефіцієнта економічної непропорційності за такою формулою:
де K ен - коефіцієнт економічної непропорційності;
i - роки відступу;
х - строк відступу, років, значення, яке самостійно зазначає оператор установки в оцінці відступу;
Тi - умовна екологічна вигода, гривень, яка визначається на основі розрахунку потенційного розміру відшкодування збитків за наднормативний викид/наднормативний скид конкретної забруднюючої речовини, щодо якої подається запит на відступ.
Під час розрахунку потенційного розміру відшкодування збитків за наднормативний викид конкретної забруднюючої речовини проводяться:
розрахунки маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря у разі перевищення технологічного нормативу;
розрахунки маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів. Ці розрахунки наведені у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Мінекоенерго від 28 квітня 2020 р. № 277, - для атмосферного повітря.
Під час розрахунку потенційного розміру відшкодування збитків за наднормативний скид конкретної забруднюючої речовини, що здійснюється з використанням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20 липня 2009 р. № 389, - для водних об’єктів.
Під час розрахунку маси наднормативного викиду/наднормативного скиду забруднюючої речовини застосовується норматив, передбачений у висновках НДТМ. Розрахована сума не є підставою для відшкодування збитків за наднормативний викид/наднормативний скид забруднюючих речовин, а використовується як методичний інструмент для оцінки економічної непропорційності;
СВ i - сукупна вартість заходів для впровадження НДТМ, гривень, яка включає:
капітальні витрати на впровадження заходу (закупівля технологічного обладнання, проектування, доставка, монтаж, демонтаж, ІТ-рішення тощо);
різницю між операційними витратами після та до впровадження висновків НДТМ на період надання відступу (споживання енергії, реагентів, обслуговування, навчання персоналу, сертифікація);
різницю між сумами податків і зборів (включаючи екологічний податок, інші витрати, пов’язані з реалізацією заходів), що підлягають сплаті після та до впровадження висновків НДТМ на період надання відступу;
Ji - коефіцієнт ваги факторів визначається:
у разі, коли Ki, Oi, та Yi = 0, то Ji = 0;
в усіх інших випадках
Ji =
1
;
(Ki + Oi + Yi)
Ki - коефіцієнт фактора необхідності розроблення робочої документації:
якщо i > 3, то Ki = 0, якщо i < = 3, якщо необхідно РД, то Ki = 1, якщо не потрібно, то Ki = 0;
Oi - коефіцієнт фактора необхідності отримання висновку з оцінки впливу на довкілля:
якщо i > 3, то Oi = 0, якщо i < = 3, якщо необхідна оцінка впливу на довкілля, то Oi = 1, якщо оцінка впливу на довкілля не потрібна, то Oi = 0;
Yi - коефіцієнт фактора необхідності погодження проекту у міжнародних фінансових організаціях:
якщо i > 3, то Yi = 0, якщо i < = 3, якщо необхідна оцінка впливу на довкілля, то Yi = 1, якщо не потрібна, то Yi = 0.