КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 вересня 2022 р. № 1030
Київ
Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Кабінету Міністрів України
№ 690 від 07.07.2023
№ 817 від 24.06.2026}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Державній службі з надзвичайних ситуацій забезпечити ведення обліку об’єктів підвищеної небезпеки та ведення Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Міністерству внутрішніх справ разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цією постановою відповідно до вимог Закону України “Про публічні електронні реєстри” розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект постанови щодо функціонування та ведення Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ПОРЯДОК
ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 }
1. Цей Порядок визначає процедуру віднесення об’єктів, на яких розміщено установку, сховище (резервуар, посудину), трубопровід, машину, агрегат, технологічне устаткування (обладнання), споруду або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під нею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або декілька небезпечних речовин або категорій речовин чи їх суміш (далі - джерело небезпеки), до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.
{Пункт 1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
2. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки проводиться юридичними або фізичними особами - підприємцями (далі - суб’єкт господарювання) стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або декілька небезпечних речовин або категорій речовин чи їх суміш.
{Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 , № 817 від 24.06.2026 }
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, які проектуються, проводиться замовниками будівництва.
Результати ідентифікації враховуються проектною організацією під час визначення класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд.
{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Суб’єкти господарювання можуть не проводити ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки в разі, коли на об’єкті загальна кількість небезпечних речовин, визначених згідно з пунктом 5 цього Порядку, не перевищує 2 відсотків найменшого нормативу їх порогової маси.
{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, інформація про які є державною таємницею, проводиться з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.
Об’єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб’єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об’єктами підвищеної небезпеки.
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 }
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
Державний електронний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що створюється відповідно до вимог Закону України “Про публічні електронні реєстри”, держателем якої є ДСНС, та яка забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування з метою отримання визначеної законодавством інформації у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
{Абзац третій пункту 3 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
{Абзац четвертий пункту 3 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки (далі - повідомлення за формою ОПН-1) - документ, що формується у Реєстрі за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.
{Абзац п’ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” і “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”.
{Абзац шостий пункту 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
4. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться трьома етапами.
5. На першому етапі складається перелік небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, наведеними відповідно в таблицях 1 і 2 додатка 1, що розміщені або можуть розміщатися у джерелах небезпеки на об’єкті згідно з проектною та технічною документацією.
{Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Під час складання переліку небезпечних речовин за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, наведеними в таблиці 2 додатка 1, для кожної небезпечної речовини зазначаються небезпека для здоров’я людини, для об’єктів інфраструктури (фізична небезпека), небезпека для довкілля та інші небезпеки.
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Класифікація небезпечності речовин і сумішей здійснюється відповідно до Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 539 (Офіційний вісник, 2024 р., № 46, ст. 2864).
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
У разі коли небезпечні речовини мають властивості, що дають змогу віднести їх до кількох класів небезпечності та категорій в межах класу небезпеки, для цілей ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки застосовується найменша порогова маса небезпечних речовин.
{Абзац четвертий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Суміші необхідно розглядати так само, як чисті речовини, за умови, що їх концентрація зберігається у межах загальних або специфічних лімітів концентрації, установлених відповідно до їх властивостей згідно з Технічним регламентом класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 539, за винятком випадків, коли зазначено конкретний процентний вміст або надано будь-який інший опис.
{Абзац пункту 5 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
6. На другому етапі складається перелік джерел небезпеки, які містять або можуть містити небезпечні речовини, визначені згідно з пунктом 5 цього Порядку.
{Пункт 6 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
7. На третьому етапі визначається маса небезпечної речовини в кожному окремому джерелі небезпеки та проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини, визначеної згідно з таблицею 1 додатка 1. У разі відсутності назви наявної небезпечної речовини в зазначеній таблиці проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин відповідного класу небезпечності та категорії в межах класу небезпеки, визначених згідно з таблицею 2 додатка 1.
{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
8. Загальна маса небезпечної речовини береться:
1) для складських приміщень, сховищ, резервуарів - сумарна маса небезпечної речовини, що може в них розміщатися за максимально допустимого завантаження відповідно до проектної або технічної документації, з урахуванням вимог нормативно-правових актів;
{Підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
2) для технологічних установок - сумарна маса, що може розміщатися в апаратах і трубопроводах відповідно до проектної або технічної документації;
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної речовини за максимального рівня рідини на тарілках. Для апаратів, у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем, сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням максимального обсягу вільного простору;
4) для лінійної частини магістральних нафтопровідних, нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних систем для транспортування рідких небезпечних речовин - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в лінійній частині трубопроводу між двома запірними пристроями, і сумарна маса, що може виділитися протягом часу, установленого для виявлення витоку речовини та здійснення перекриття запірних пристроїв, згідно з проектною документацією, а для внутрішньооб’єктових трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі.
Для розрахунку сумарної маси нафти, нафтопродуктів та інших небезпечних речовин використовуються параметри проектного режиму експлуатації магістральних трубопроводів і технологічного обладнання та проектна ємність резервуарних парків;
5) для лінійної частини промислових і магістральних газопроводів - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в дільниці газопроводу між лінійною запірною арматурою, включаючи резервні нитки, технологічні перемички і відгалуження, та сумарна маса, що може виділитися протягом розрахункового часу, необхідного для виявлення витоку речовини та здійснення ручного перекриття лінійної запірної арматури згідно з технологічним регламентом та проектною документацією.
Сумарна маса газу визначається з урахуванням проектних значень робочого тиску газу на дільницях промислових і магістральних газопроводів та в технологічному обладнанні;
{Підпункт 5 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
6) для систем постачання природного газу до населених пунктів та адміністративних районів - сумарна маса природного газу, що міститься в системі за умови дотримання проектного значення тиску, яка встановлюється шляхом визначення суми:
маси газу, що міститься в газопроводах високого тиску I і II категорії всіх діаметрів, з урахуванням маси газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії;
маси газу, що міститься в газопроводах середнього тиску всіх діаметрів, ураховуючи масу газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії.
Розрахунковий час виявлення витоку речовини та перекривання трубопроводів визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і повинен бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу та виду розрахункової аварії.
Під час проведення розрахунків маса газу, що міститься у дворових вводах, не враховується;
7) для міжцехових, внутрішньоцехових, внутрішньоскладських трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі;
8) для операцій зливу-наливу - додатково враховується сумарна маса небезпечної речовини в залізничних або автомобільних цистернах, у вантажних танках суден під час проведення технологічних операцій. Для проведення таких розрахунків використовуються значення проектної ємності та проектної кількості цистерн або танків, які можуть установлюватися на естакаді або причалі одночасно.
9. У разі коли на об’єкті загальна маса небезпечних речовин, визначена відповідно до пунктів 7 і 8 цього Порядку, дорівнює або перевищує порогову масу небезпечної речовини за індивідуальною назвою чи відповідним класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки, такий об’єкт належить до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
{Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
10. У разі коли на об’єкті відсутні певні небезпечні речовини із загальною масою, що перевищує або дорівнює відповідній пороговій масі, з метою вирішення питання про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки необхідно застосовувати такі формули:
1) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сума:
де q i - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q 1i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
2) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 2 класу, якщо сума:
де q i - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q 2i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
3) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 3 класу, якщо сума:
де q i - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q 3i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 3 класу визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1.
Визначена за наведеними формулами розрахункова сума всіх небезпечних речовин, що розміщені на об’єкті, зазначається з точністю до другого знака після коми.
{Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
11. Наведені у пункті 10 цього Порядку формули з метою оцінювання впливу небезпеки від небезпечних речовин на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури (фізична небезпека), небезпеки на довкілля та інші небезпеки застосовуються окремо для кожного виду загроз, а саме:
{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
1) для впливу на організм і здоров’я людини розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції “Н” (“Небезпека для здоров’я людини”) таблиці 2 додатка 1;
{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
2) для впливу на об’єкти інфраструктури розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції “Р” (“Фізична небезпека”) таблиці 2 додатка 1;
{Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
3) для впливу на довкілля розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції “Е” (“Небезпека для довкілля”) таблиці 2 додатка 1;
{Абзац четвертий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
4) для розрахунку інших загроз використовується загальна маса небезпечних речовин секції “О” (“Інші небезпеки”).
{Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
{Абзац шостий пункту 11 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
У разі коли небезпечна речовина зазначена в таблицях 1 і 2 додатка 1, у розрахунках відповідно використовуються порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами, зазначені у таблиці 1 додатка 1.
12. Інформація, визначена на кожному з трьох етапів ідентифікації, вноситься до Реєстру з метою автоматизованого проведення ідентифікації, формування повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2 та його надсилання до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта з метою перевірки повноти наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
{Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
13. До повідомлення за формою ОПН-1 подаються розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки і оформляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки та враховуються під час перевірки повноти наведеної в ньому інформації.
У розрахунково-пояснювальній записці повинна відображатися інформація про:
технологічні процеси на об’єкті із використанням небезпечних речовин, які тимчасово або постійно використовуються, зберігаються, переробляються, виготовляються, транспортуються;
перелік небезпечних речовин, визначених згідно з пунктом 5 цього Порядку;
вплив небезпечних речовин, які присутні (або які можуть бути присутні) на об’єкті, на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури (фізична небезпека), на довкілля та інші небезпеки окремо для кожного виду небезпечних речовин;
кількість і фізичну форму небезпечних речовин за нормальних умов і під час використання їх у технологічному процесі;
специфічні умови експлуатації речовин (температура, тиск та інші важливі умови), за яких небезпечні речовини зберігають, використовують та/або за яких вони можуть створити загрозу виникнення аварій;
фізико-хімічні властивості (наприклад, молекулярна маса, тиск насиченої пари, характерна токсичність, точка кипіння, хімічна активність, в’язкість, розчинність та інші важливі властивості);
максимальну концентрацію речовин у сумішах.
До розрахунково-пояснювальної записки в обов’язковому порядку додаються копії:
паспортів безпечності хімічної продукції;
документа про право власності або користування об’єктом, щодо якого проводиться ідентифікація.
Для об’єктів будівництва також додається проектна документація.
{Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 ; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
14. ДСНС або її територіальний орган протягом 20 робочих днів після отримання від суб’єкта господарювання повідомлення про результати ідентифікації приймає рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або з урахуванням пункту 22 цього Порядку виключення його з Реєстру, про що інформує суб’єкта господарювання, відповідну місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та органи державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.
15. У разі надання суб’єктом господарювання неповної або неточної інформації про результати ідентифікації ДСНС або її територіальний орган протягом 10 робочих днів після виявлення такого факту письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання, який опрацьовує відповідну інформацію та подає відкориговане повідомлення за формою ОПН-1 для розгляду в установленому порядку.
16. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки вважається завершеною після письмового (електронного) повідомлення ДСНС або її територіальним органом суб’єкту господарювання про віднесення такого об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або підтвердження того, що об’єкт не віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки.
17. Порядок надання інформації про об’єкти підвищеної небезпеки, які належать до сфери управління сил оборони (визначених Законом України “Про національну безпеку України”), для включення до Реєстру або виключення з нього встановлюється відповідними органами сил оборони за погодженням із ДСНС.
Розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, і нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, проводяться відповідно до вимог цього Порядку.
За результатами проведеної процедури ідентифікації відповідними органами сил оборони надається ДСНС узагальнена інформація про ідентифіковані об’єкти підвищеної небезпеки, які перебувають в їх підпорядкуванні.
{Пункт 17 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
18. Для об’єктів, які проектуються, ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться до затвердження проектної документації з урахуванням вимог законодавства щодо впровадження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
{Пункт 18 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 }
{Пункт 19 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
20. Місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких розміщені ідентифіковані об’єкти підвищеної небезпеки, з урахуванням інформації, що міститься в Реєстрі, розміщують на власних офіційних веб-сайтах протягом 30 днів після отримання інформації від ДСНС або її територіального органу про включення об’єкта підвищеної небезпеки до Реєстру такі відомості про об’єкт підвищеної небезпеки:
юридична адреса оператора;
повне та скорочене найменування об’єкта підвищеної небезпеки;
фактична адреса об’єкта підвищеної небезпеки;
клас об’єкта підвищеної небезпеки.
21. Суб’єкт господарювання протягом 60 календарних днів повторно проводить ідентифікацію відповідно до вимог цього Порядку в разі:
{Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора;
зміни технічних характеристик об’єкта, пов’язаних із змінами кількості та/або номенклатури небезпечних речовин;
{Абзац третій пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
зміни найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки;
внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, у разі, коли це стосується порядку проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки або впливає на її результати;
виявлення суб’єктом господарювання технічних помилок чи описок під час внесення інформації до Реєстру.
{Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
Після прийняття рішення ДСНС відповідно до пункту 14 цього Порядку попередня ідентифікація архівується в Реєстрі.
Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
22. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС на підставі розгляду наданих оператором матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та подання документів, які підтверджують зміну технічних характеристик або кількості джерел небезпеки в разі, коли на об’єкті підвищеної небезпеки зменшена сумарна маса небезпечних речовин порівняно з нормативом порогової маси за індивідуальною масою або класом небезпечності, у результаті чого об’єкт не належить до будь-якого класу об’єктів підвищеної небезпеки.
Також виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС у разі звернення оператора та подання документів, які підтверджують:
ліквідацію, виведення з експлуатації (списання з балансу) або відчуження об’єкта підвищеної небезпеки;
зміну найменування об’єкта;
зміну форми власності або організаційно-правової форми оператора;
зміну найменування суб’єкта господарювання, імені фізичної особи - підприємця, який експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки.
{Пункт 22 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
23. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальним органом здійснюється також за результатами заходів державного нагляду (контролю) у разі виявлення факту ліквідації об’єкта підвищеної небезпеки або у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про припинення оператором господарської діяльності.
24. Про прийняте рішення щодо виключення об’єкта з Реєстру ДСНС або її територіальний орган повідомляє суб’єкту господарювання, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування та органам державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, письмово протягом 20 робочих днів після одержання матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та відповідних документів від оператора (одержання інформації за результатами заходів державного нагляду (контролю). У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальний орган надає оператору обґрунтовані мотиви для такої відмови.
25. Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вони проводилися, зберігаються суб’єктом господарювання протягом усього часу експлуатації об’єкта.
{Пункт 25 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
26. Суб’єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
Додаток 1
до Порядку
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
1. Для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки порогові маси небезпечних речовин установлюються за індивідуальними назвами для небезпечних речовин, які мають індивідуальні властивості (таблиця 1), а також за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, які мають однорідні (подібні) індивідуальні властивості залежно від виду небезпеки, поєднані в секції: секція “Н” - “Небезпека для здоров’я людини”, секція “Р” - “Фізична небезпека”, секція “Е” - “Небезпека для довкілля” і секція “О” - “Інші небезпеки” (таблиця 2).
Таблиця 1
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за індивідуальними назвами
Порядковий номер
Індивідуальні назви небезпечних речовин
Номер CAS (примітки 1 до таблиці 1)
Норматив порогової маси, тонн, для віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки:
1 класу
2 класу
3 класу
1.
Амонію нітрат (пункт 2 примітки до таблиці 1)
10 000
5000
2500
2.
Амонію нітрат (пункт 3 примітки до таблиці 1)
5000
1250
312,5
3.
Амонію нітрат (пункт 4 примітки до таблиці 1)
2500
350
49
4.
Амонію нітрат (пункт 5 примітки до таблиці 1)
50
10
2
5.
Калію нітрат (пункт 6 примітки до таблиці 1)
10 000
5000
2500
6.
Калію нітрат (пункту 7 примітки до таблиці 1)
5000
1250
312,5
7.
Миш’яку пентаоксид, миш’якова кислота (V) та/або солі миш’яку
1303-28-2
2
1
0,5
8.
Миш’яку триоксид, миш’яковиста (III) кислота та/або солі миш’яку
1327-53-3
0,1
9.
Бром
7726-95-6
100
20
4
10.
Хлор
7782-50-5
25
10
4
11.
Сполуки нікелю в інгальованій порошкоподібній формі:
нікелю монооксид
нікелю діоксид
нікелю сульфід
тринікелю дисульфід
динікелю триоксид
1
12.
Етиленімін
151-56-4
20
10
5
13.
Фтор (флуор)
7782-41-4
20
10
5
14.
Формальдегід (концентрація ≥ 90 відсотків)
50-00-0
50
5
0,5
15.
Водень
1333-74-0
50
5
0,5
16.
Хлороводень (зріджений газ)
7647-01-0
250
25
2,5
17.
Алкіли свинцю
50
5
0,5
18.
Зріджені легкозаймисті гази, категорія 1 або 2 (зокрема зріджений нафтовий газ) і природний газ (пункт 8 примітки до таблиці 1)
200
50
12,5
19.
Ацетилен
74-86-2
50
5
0,5
20.
Етилену оксид
75-21-8
50
5
0,5
21.
Пропілену оксид
75-56-9
50
5
0,5
22.
Метанол
67-56-1
5000
500
50
23.
4,4 ′ -метилен-біс (2-хлоранілін) та/або солі в порошкоподібній формі
101-14-4
0,01
24.
Метилізоціанат
624-83-9
0,15
25.
Кисень
7782-44-7
2000
200
20
26.
2,4-толуол диізоціанат
584-84-9
100
10
1
2,6-толуол диізоціанат
91-08-7
27.
Карбоніл дихлорид (фосген)
75-44-5
0,75
0,3
0,12
28.
Арсин (тригідрид арсену)
7784-42-1
1
0,2
0,04
29.
Фосфін (тригідрид фосфору)
7803-51-2
1
0,2
0,04
30.
Дихлорид сірки
10545-99-0
1
31.
Триоксид сірки
7446-11-9
75
15
3
32.
Поліхлордибензофурани і поліхлордибензодіоксини (зокрема, ТХДД), обчислені в еквіваленті ТХДД (пункт 9 примітки до таблиці 1)
0,001
33.
Наведені нижче канцерогени або суміші, що містять такі канцерогени в концентраціях вище 5 відсотків за масою: 4-амінобіфеніл та/або його солі
бензотрихлорид, бензидин та/або солі біс (хлорметиловий) ефір хлордиметиловий ефір
1,2-дибромметан
диетилсульфат
диметилсульфат
диметилкарбамоілхлорид 1,2-дибром-3-хлор-пропан 1,2-диметилгідразін
диметилнітрозамін
гексаметилфосфотриамід
гідразин 2-нафтиламін та/або його солі 4-нітродифеніл
1,3-пропансультон
2
0,5
0,125
34.
Нафтопродукти та інші види палива:
(а) бензини та нафта
(б) керосини (зокрема, реактивне паливо) та лігроїни
(в) газойлі (зокрема, дизельне паливо, пічне паливо та газойлеві суміші)
(г) важкі види нафтового палива
25 000
2500
250
(ґ) інші види палива, які використовуються в таких самих цілях і мають такі самі властивості щодо займистості і загроз для довкілля, як і продукти, зазначені у підпунктах (а) - (г)
35.
Безводний аміак
7664-41-7
200
50
12,5
36.
Трифтористий бор
7637-07-2
20
5
1,25
37.
Сірководень
7783-06-4
20
5
1,25
38.
Піперидин
110-89-4
200
50
12,5
39.
Біс(2-диметиламіноетил) (метил)амін
3030-47-5
200
50
12,5
40.
3-(2-етилгексилокси) пропіламін
5397-31-9
200
50
12,5
41.
Суміші (пункт 11 примітки до таблиці 1) гіпохлориту натрію, які віднесено до гостро небезпечних для водного середовища категорії 1 з характеристикою небезпеки H400 (дуже токсично для водних) із вмістом активного хлору менш як 5 відсотків активного хлору і не віднесених до будь-яких інших категорій небезпеки (таблиця 2)
500
200
80
42.
Пропіламін (пункт 15 примітки до таблиці 1)
107-10-8
2000
500
125
43.
Трет-бутилакрилат (пункт 15 примітки до таблиці 1)
1663-39-4
500
200
80
44.
2-метил-3-бутен-нітрил (пункт 15 примітки до таблиці 1)
16529-56-9
2000
500
125
45.
Тетрагідро-3,5-диметил-1,3,5,-тіадіазин-2-тіон (Дазомет) (пункт 15 примітки до таблиці 1)
533-74-4
200
100
50
46.
Метилакрилат (пункт 15 примітки до таблиці 1)
96-33-3
2000
500
125
47.
3-метилпіридин (пункт 15 примітки до таблиці 1)
108-99-6
2000
500
125
48.
1-бром-3-хлорпропан (пункт 15 примітки до таблиці 1)
109-70-6
2000
500
125
__________
Примітки до таблиці 1:
1. Номер CAS зазначено лише в індикативних цілях.
2. Амонію нітрат (10000/5000/2500): добрива, здатні до саморозкладання.
Ця умова застосовується до комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату (комплексні/складні добрива, що містять амонію нітрат з фосфатом та/або вуглекислим калієм), які здатні до саморозкладання і в яких вміст азоту у зв’язку з наявністю амонію нітрату становить від 15,75 відсотка (пункт 12 примітки до таблиці 1) до 24,5 відсотка (пункт 13 примітки до таблиці 1) за масою і/або не більш як 0,4 відсотка усіх легкозаймистих/органічних матеріалів, або які відповідають 15,75 відсотка за масою або менше та містять необмежену кількість горючих речовин.
3. Амонію нітрат (5 000/1 250/320): секція добрив.
Ця умова застосовується до простих добрив на основі амонію нітрату і комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату, у яких вміст азоту у зв’язку з наявністю амонію нітрату становить:
понад 24,5 відсотка за масою, за винятком сумішей простих добрив на основі амонію нітрату з доломітом, вапняком і/або карбонатом кальцію із чистотою не менш як 90 відсотків;
понад 15,75 відсотка за масою для сумішей амонію нітрату і амонію сульфату;
понад 28 відсотків (пункт 14 примітки до таблиці 1) за масою для сумішей простих добрив на основі амонію нітрату з доломітом, вапняком і/або кальцію карбонатом із чистотою не менш як 90 відсотків.
4. Амонію нітрат (2 500/350/50): технічна група.
Ця умова застосовується до амонію нітрату і сумішей амонію нітрату, у яких вміст азоту у складі амонію нітрату становить:
від 24,5 до 28 відсотків за масою і які містять не більш як 0,4 відсотка горючих речовин;
понад 28 відсотків за масою і які містять не більш як 0,2 відсотка горючих речовин.
Ця умова також застосовується до водних розчинів амонію нітрату, у яких концентрація амонію нітрату становить понад 80 відсотків за масою.
5. Амонію нітрат (50/10/2): “некондиційні” матеріали і добрива, які не пройшли випробування на детонацію.
Ця умова застосовується до:
матеріалу, який було відбраковано у процесі оброблення;
амонію нітрату та до сумішей амонію нітрату;
простих добрив на основі амонію нітрату і комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату, зазначених у пунктах 3 і 4 примітки до таблиці 1, що повертають або повернуто виробнику кінцевим споживачем на тимчасове зберігання або переробне підприємство для вторинного перероблення, утилізації чи оброблення з метою безпечного використання, оскільки вони не відповідають специфікаціям, зазначеним у пунктах 3 і 4 примітки до таблиці 1;
добрив, зазначених в абзаці першому пункту 2 примітки до таблиці 1 та пункті 3 примітки до таблиці 1.
6. Калію нітрат (10000/5000/2500).
Ця умова застосовується до складних добрив на основі калію нітрату (у грубозернистій/гранульованій формі), які мають такі самі небезпечні властивості, що і чистий калію нітрат.
7. Калію нітрат (5000/1250/320).
Ця умова застосовується до складних добрив на основі калію нітрату (у кристалічному вигляді), які мають такі самі небезпечні властивості, що і чистий калію нітрат.
8. Збагачений біогаз.
Збагачений біогаз можна класифікувати за рядком 18 таблиці 1 у тих випадках, коли він був оброблений відповідно до стандартів для очищеного і збагаченого біогазу, що гарантують якість, еквівалентну природному газу, у тому числі вміст метану, і який містить не більш як 1 відсоток кисню.
9. Поліхлордибензофурани і поліхлордибензодіоксини.
Масу поліхлордибензофуранів і поліхлордибензодіоксинів розраховують за такими показниками:
Коефіцієнт токсичної еквівалентності (TEF, КТЕ), ВООЗ 2005
2,3,7,8-TCDD
1
2,3,7,8-TCDF
0,1
1,2,3,7,8-PeCDD
1
2,3,4,7,8-PeCDF
0,3
1,2,3,7,8-PeCDF
0,03
1,2,3,4,7,8-HxCDD
0,1
1,2,3,6,7,8-HxCDD
0,1
1,2,3,4,7,8-HxCDF
0,1
1,2,3,7,8,9-HxCDD
0,1
1,2,3,7,8,9-HxCDF
0,1
1,2,3,6,7,8-HxCDF
0,1
1,2,3,4,6,7,8-HpCDD
0,01
2,3,4,6,7,8-HxCDF
0,1
OCDD
0,0003
1,2,3,4,6,7,8-HpCDF
0,01
1,2,3,4,7,8,9-HpCDF
0,01
OCDF
0,0003
(T - тетра, Pе - пента, Hx - гекса, Hp - гепта, O - окта)
{Пункт 10 приміток до таблиці 1 додатку 1 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 }
11. Якщо суміш не містить гіпохлориту натрію, така суміш не належить до гостронебезпечних для водного середовища категорії 1 з характеристикою небезпеки H400 (дуже токсично для водних організмів).
12. Вміст азоту 15,75 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 45 відсоткам амонію нітрату.
13. Вміст азоту 24,5 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 70 відсоткам амонію нітрату.
14. Вміст азоту 28 відсотків за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 80 відсоткам амонію нітрату.
15. У разі коли небезпечна речовина належить до класу небезпечних речовин “Легкозаймисті рідини” (категорія P5a або P5b таблиці 2), для цілей ідентифікації застосовують найменшу порогову масу.
Таблиця 2
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки
Класи небезпечності та категорії в межах класу небезпеки речовин відповідно до Технічного регламенту
Норматив порогової маси, тонн, для віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки:
1 класу
2 класу
3 класу
СЕКЦІЯ “Н” Небезпека для здоров’я людини (пункт 1 примітки до таблиці 2)
H1 ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ
Категорія 1, всі шляхи впливу
20
5
1,25
H2 ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ
Категорія 2, всі шляхи впливу і категорія 3, шляхом інгаляційного впливу (пункт 46 примітки до таблиці 2)
200
50
12,5
H3 ВИБІРКОВА ТОКСИЧНІСТЬ Характеризується ураженням окремих органів-мішеней за умови однократного впливу на організм (ВТОМ-ОВ), категорія 1
200
50
12,5
СЕКЦІЯ “Р” Фізична небезпека (пункти 2-45 примітки до таблиці 2)
P1a ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (пункт 2 примітки до таблиці 2)
Нестабільні вибухові речовини або вибухові речовини, підклас 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 чи 1.6, або речовини чи суміші, що мають вибухові властивості (пункт 3 примітки до таблиці 2) та не належать до класів небезпек органічних перекисів або самореактивних речовин і сумішей
50
10
2
P1b ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (пункт 47 примітки до таблиці 2)
Вибухові речовини, підклас 1.4 (пункт 49 примітки до таблиці 2)
200
50
12,5
P2 ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ГАЗИ
Легкозаймисті гази, категорія 1 або 2
50
10
2
P3a ЛЕГКОЗАЙМИСТІ АЕРОЗОЛІ (пункт 50 примітки до таблиці 2)
Легкозаймисті аерозолі категорії 1 або 2, що містять легкозаймисті гази категорії 1 або 2 чи легкозаймисті рідини категорії 1
500
(маса нетто)
150
(маса нетто)
45
(маса нетто)
P3b ЛЕГКОЗАЙМИСТІ АЕРОЗОЛІ (пункт 50 примітки до таблиці 2)
Легкозаймисті аерозолі категорії 1 або 2, що не містять легкозаймистих газів категорії 1 або 2, чи легкозаймисті рідини категорії 1 (пункт 51 примітки до таблиці 2)
50 000
(маса нетто)
5000
(маса нетто)
500
(маса нетто)
P4 ОКИСНЮВАЛЬНІ ГАЗИ
Окислювальні гази, категорія 1
200
50
12,5
P5a ЛЕГКОЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Легкозаймисті рідини, категорія 1 або легкозаймисті рідини категорії 2 або 3, які зберігають за температури, що перевищує їх точку кипіння, або інші рідини з температурою спалаху ≤ 60° C, які зберігають за температури, що перевищує їх точку кипіння (пункт 52 примітки до таблиці 2)
50
10
2
P5b ЛЕГКОЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Легкозаймисті рідини категорії 2 або 3, у тому разі, коли особливі умови оброблення такі як високий тиск або висока температура, можуть створити загрозу виникнення значних аварій, або інші рідини з температурою спалаху ≤ 60° C, у тому разі, коли особливі умови оброблення, такі як високий тиск або висока температура, можуть створити загрозу виникнення значних аварій (пункт 52 примітки до таблиці 2)
200
50
12,5
P5c ЛЕГКОЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Легкозаймисті рідини категорії 2 або 3, не передбачені в рядках P5a і P5b
50 000
5000
500
P6a САМОРЕАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ТА СУМІШІ, А ТАКОЖ ОРГАНІЧНІ ПЕРЕКИСИ
Самореактивні речовини та суміші, тип A або B або органічні перекиси, тип A або B
50
10
2
P6b САМОРЕАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ТА СУМІШІ, А ТАКОЖ ОРГАНІЧНІ ПЕРЕКИСИ
Самореактивні речовини та суміші, тип C, D, E або F або органічні перекиси, тип C, D, E або F
200
50
12,5
P7 ПІРОФОРНІ РІДИНИ ТА ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Пірофорні (самозаймисті) рідини, категорія 1
Пірофорні (самозаймисті) тверді речовини, категорія 1
200
50
12,5
P8 ОКИСНЮВАЛЬНІ РІДИНИ ТА ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Окислювальні рідини, категорія 1, 2 або 3 чи окислювальні тверді речовини, категорія 1, 2 чи 3
200
50
12,5
Р9а ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Легкозаймисті тверді речовини, категорія 1
50
10
2
Р9b ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Легкозаймисті тверді речовини, категорія 2
200
50
12,5
СЕКЦІЯ “E” Небезпека для довкілля”
E1 Категорія 1: гостра небезпека для водного середовища, або Категорія 1: хронічна небезпека для водного середовища
200
100
20
E2 Категорія 2: хронічна небезпека для водного середовища
500
200
80
СЕКЦІЯ “О” Інші небезпеки
O1 Речовини та суміші з характеристикою небезпеки EUH014 (бурхливо реагують з водою)
500
100
20
O2 Речовини та суміші, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази, категорія 1
500
100
20
O3 Речовини та суміші з характеристикою небезпеки EUH029 (при контакті з водою виділяють токсичні гази)
200
50
12,5
O4 Речовини та суміші з характеристикою небезпеки EUH019 (можуть утворювати вибухові пероксиди)
200
50
12,5
О5 Речовини з характеристикою EUH 018 (під час використання можуть утворюватися легкозаймисті/вибухові суміші парів та повітря)
200
50
12,5
__________
Примітки до таблиці 2:
1. Залежно від характеру небезпеки для здоров’я людей речовини можуть бути віднесені до класів небезпечності H1 і H2 за параметрами гострої токсичності в разі однократного введення у шлунок або нанесення на шкіру, а також інгаляційного впливу протягом чотирьох годин. Категорії в межах класу небезпеки гострої токсичності та їх значення викладені у таблиці 3. Значення гострої токсичності виражені у показниках ЛД50 для перорального та термального шляху надходження і ЛК50 у разі інгаляційного впливу. У разі неможливості досягнення ЛД50 або ЛК50 для визначення класу небезпеки можуть бути враховані виражені клінічні ознаки токсичної дії.
Таблиця 3
Шляхи впливу на організм
Категорія небезпеки 1
Категорія небезпеки 2
Категорія небезпеки 3
Категорія небезпеки 4
Категорія небезпеки 5
Пероральний, мг/кг маси тіла
≤ 5
> 5 ≤ 50
> 50 ≤ 300
>300 ≤ 2000
більше 2000 до 5000
Дермальний, мг/кг маси тіла
≤ 50
> 50 ≤ 200
> 200 ≤ 1000
> 1000 ≤ 2000
Газ, млн. -1 V (частин на мільйон об’єму повітря)
≤ 100
> 100 ≤ 500
> 500 ≤ 2500
> 2500 ≤ 20 000
якщо є підтвердження експертів про гостру токсичність, яка не відповідає критеріям категорії небезпеки 4
Пара, мг/л повітря
≤ 0,5
> 0,5 ≤ 2
> 2 ≤ 10
> 10 ≤ 20
Пил або туман, мг/л повітря
≤ 0,05
> 0,05 ≤ 0,5
> 0,5 ≤ 1
> 1 ≤ 5
Cпецифічна вибіркова токсичність, що характеризується ураженням окремих органів-мішеней у разі однократного впливу (ВТОМ-ОВ), має три категорії небезпеки:
категорія 1 - небезпечні речовини, що викликають значну токсичність у людей або такі, що на підставі досліджень на тваринах можуть вважатися потенційно токсичними для людей внаслідок однократного впливу;
категорія 2 - небезпечні речовини, які внаслідок випробувань на тваринах можуть вважатися потенційно небезпечними для людини після однократного впливу;
категорія 3 - небезпечні речовини, які мають транзитний вплив на здоров’я людини, тобто після незначного періоду впливу їх дія може припинитися за дуже короткий період часу, не викликаючи значних порушень в органах людини або функціональних порушень. До таких речовин можуть належати наркотичні речовини або такі, що викликають подразнення очей або дихальних шляхів.
2. До класу небезпечності “Вибухові речовини” належать тверді або рідкі речовини (або суміші речовин), здатні до самостійного виділення газів внаслідок хімічної реакції (детонації) за такої температури, тиску і швидкості, небезпечна дія яких завдає шкоди довкіллю.
Піротехнічні речовини також включаються до цього класу, навіть якщо вони не виділяють газів.
3. До піротехнічних речовин належать небезпечні речовини (або суміші речовин), призначені для отримання ефекту у вигляді вогню, диму або їх комбінації внаслідок екзотермічних реакцій, що відбуваються без детонації.
4. Вибуховим виробом вважається виріб, який містить одну або кілька вибухових речовин.
5. Піротехнічним виробом вважається виріб, який містить одну або кілька піротехнічних речовин.
6. До вибухових виробів належать:
1) вибухові речовини та їх суміші;
2) вибухові вироби, за винятком таких, що містять вибухові речовини з такими масами, випадкове або навмисне ініціювання хімічної реакції яких не призводить до появи небезпечного для довкілля ефекту у вигляді сильного звуку, вогню, диму або їх комбінації за межами виробу;
3) речовини, суміші або вироби з них, не зазначені у підпунктах 1 і 2 примітки до таблиці 2, виготовлені з метою практичного отримання вибухового, піротехнічного, запалювального, звукового ефекту.
7. Небезпечні речовини, суміші та вироби, зазначені у пунктах 3-6 примітки до таблиці 2, але не класифіковані як самореактивні, що здатні до підриву без впливу зовнішніх факторів, поділяються на шість підкласів:
1) підклас 1.1 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються небезпекою вибуху масою (вибух, що відбувається миттєво по всій масі речовини, суміші або виробу);
2) підклас 1.2 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються небезпекою вибуху з розкиданням маси речовини, суміші або виробу з них без вибуху масою;
3) підклас 1.3 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються високою пожежною небезпекою, але незначною вибуховою силою або розкиданням, або їх сукупною дією без ефекту вибуху масою;
4) підклас 1.4 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються незначною силою вибуху, при цьому ефекти в основному відбуваються всередині виробу без розкидання уламків виробу, а вплив зовнішніх факторів горіння не може призвести до миттєвого вибуху;
5) підклас 1.5 - небезпечні речовини або суміші, що характеризуються настільки низькою чутливістю до ініціювання вибуху масою, що вірогідність такого ініціювання у звичайних умовах майже відсутня;
6) підклас 1.6 - вироби, які містять нечутливі до ініціювання вибухові речовини або можуть містити навіть чутливі до вибуху масою вибухові речовини, але вірогідність їх ініціювання у звичайних умовах майже відсутня.
8. До класу небезпечності “Аерозолі” належать небезпечні речовини (гази, рідини, пасти, порошки в будь-якій комбінації), у тому числі суміші цих речовин, що розміщені в ємностях, призначених для їх розпилення (викиду в повітря в мілкодисперсному або газоподібному стані).
9. Аерозолі мають три категорії небезпеки залежно від властивостей речовин, що входять до їх складу, хімічної теплоти згоряння та температури займання аерозолю.
10. Аерозолі, що мають у масі більш як 1 відсоток легкозаймистих компонентів, належать до категорії 1 або категорії 2 за таким принципом:
якщо вони мають легкозаймисті гази, визначені у пунктах 19-20 примітки до таблиці 2;
якщо вони мають легкозаймисті рідини, визначені у пунктах 23-25 примітки до таблиці 2;
якщо вони мають тверді легкозаймисті речовини, визначені у пунктах 26 і 27 примітки до таблиці 2.
11. Аерозолі, що не відповідають категорії 1 або 2, повинні класифікуватися за категорією 3 (негорючі аерозолі).
12. Аерозолі, що містять більш як 1 відсоток компонентів, що займаються, або які мають теплоту займання не менш як 20 кДж/г, але не підпадають під визначення, наведені у пунктах 8-11 примітки до таблиці 2, належать до категорії 1.
13. Аерозолі не слід класифікувати як гази під тиском, легкозаймисті рідини або тверді легкозаймисті речовини.
14. До класу небезпечності “Гази під тиском” належать гази, що розміщені в посудинах під тиском не менше 200 КПа за температури + 20° C, або такі, що є у стані скрапленого або охолодженого скрапленого газу.
15. Гази під тиском поділяються на “стиснуті гази”, “скраплені гази”, “охолоджені скраплені гази” і “розчинені гази”, а саме:
стиснуті гази - гази, що перебувають під тиском у повністю рідкому стані за температури від 50° C, зокрема такі, що мають критичну температуру нижчу або яка дорівнює - 50° C;
скраплені гази - гази, що перебувають під тиском у частково рідкому стані за температури вище ніж - 50° C, які поділяються на гази високого тиску, що перебувають за температури від - 50° C до + 65° C, та гази низького тиску, що перебувають за температури вище + 65° C;
охолоджені скраплені гази - гази, що перебувають в частково рідкому стані за низького тиску та низької температури;
розчинені гази - гази під тиском, розчинені в рідині.
16. До класу небезпечності “Окислювальні гази” належать будь-які гази, здатні шляхом виділення кисню або іншим шляхом викликати горіння або підтримувати горіння інших речовин (матеріалів, виробів) значно більшою мірою, ніж повітря.
17. “Окислювальні гази” в цьому розумінні містять чисті гази або суміші газів із коефіцієнтом окислення більш як 25,5 відсотка, який визначається методом, визначеним в ISO 10156:2010.
18. Окислювальні гази мають одну категорію небезпеки (категорія 1).
19. До класу небезпечності “Легкозаймисті гази” належать речовини, що можуть спалахувати в суміші з повітрям за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа.
20. Легкозаймисті гази мають дві категорії небезпеки:
категорія 1 - гази, які за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа займаються в суміші з повітрям за концентрації не більш як 13 відсотків за об’ємом або які мають діапазон займання в суміші з повітрям не менш як 12 відсотків незалежно від нижчого порогу займання;
категорія 2 - гази, що не належать до категорії 1, але за температури + 20°C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа можуть займатися.
21. Окремим підкласом легкозаймистих газів є нестійкі гази, які можуть вибухати навіть за відсутності повітря або кисню.
22. Нестійкі гази мають додаткові категорії небезпеки А і Б:
категорія А - гази, що займаються за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа;
категорія Б - гази, що займаються за температури вище + 20° C і тиску в повітрі більш як 101,3 кПа.
23. До класу небезпечності “Легкозаймисті рідини” належать рідини, температура спалаху яких не перевищує 60 °С.
24. Для класифікації небезпечності легкозаймистої рідини враховують дані щодо її температури спалаху і температури кипіння.
Легкозаймисті рідини залежно від температури спалаху і початкової температури кипіння (точка кипіння) мають три категорії в межах класу небезпеки:
категорія 1 - температура спалаху нижча ніж 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) нижча або дорівнює 35 °C;
категорія 2 - температура спалаху нижча ніж 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) вища ніж 35 °C;
категорія 3 - температура спалаху більша або дорівнює 23 °C і нижча або дорівнює 60 °С.
25. В’язкі легкозаймисті рідини (фарби, емалі, лаки, оліфи, клеї, політури тощо) не класифікуються як легкозаймисті рідини, якщо це не обумовлено виробником.
26. Легкозаймиста тверда речовина - тверда речовина або суміш, що є легкогорючою чи може спричиняти пожежу внаслідок тертя.
Легкогорючі тверді речовини - порошкоподібні, гранульовані чи пастоподібні небезпечні речовини або суміші, які легко займаються за короткочасної дії джерела запалювання та швидко поширюють полум’я.
27. Легкозаймисті тверді речовини мають дві категорії в межах класу небезпечності:
1) категорія 1:
для речовин або сумішей (крім порошків та металів) зволожена речовина не підтримує самостійне горіння або час горіння до затухання зони, що горить, менш як 45 секунд, або швидкість горіння більш як 2,2 міліметра на секунду;
для порошків та металів час горіння менше або дорівнює 5 хвилин;
2) категорія 2:
для речовин або сумішей (крім порошків та металів) зволожена речовина не загоряється більш як за 4 хвилини або час горіння менш як 45 секунд, або швидкість горіння менш як 2,2 міліметра на секунду;
для порошків та металів час горіння більш як 5 хвилин, але менше або дорівнює 10 хвилин.
28. До класу небезпечності “Самореактивні речовини та суміші” належать термічно нестійкі рідкі або тверді речовини та суміші, здатні до швидкого екзотермічного розпаду навіть без доступу кисню. За цим визначенням не можна класифікувати вибухові речовини, органічні пероксиди або окислювальні речовини.
29. Самореактивні речовини та суміші вважаються такими, що мають вибухові властивості, якщо вони можуть детонувати, швидко горіти або швидко згоряти в замкнутому об’ємі.
30. Будь-які речовини вважаються самореактивними речовинами, якщо вони не класифікуються як:
вибухові речовини відповідно до пунктів 2-7 примітки до таблиці 2;
окислювальними рідинами, газами або твердими речовинами відповідно до пунктів 30-34 примітки до таблиці 2;
органічні пероксиди відповідно до пунктів 35-37 примітки до таблиці 2;
такі, температура розкладу яких становить менш як 300 Дж/г;
такі, температура прискореного розкладу яких становить більш як + 75° C для упаковки масою 50 кілограмів.
31. До класу небезпечності “Окислювальні рідини” належать рідини, які не є обов’язково горючими, але шляхом виділення кисню здатні викликати самозапалення або підтримувати горіння інших речовин.
32. Окислювальні рідини поділяються на три категорії небезпеки:
категорія 1 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою викликає самозапалення, або середній час підвищення тиску суміші 1:1 (за масою) речовини і целюлози менше середнього часу підвищення тиску 50 відсотків розчину хлорної кислоти із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою);
категорія 2 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 40 відсотків водного розчину хлорату натрію із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорії 1;
категорія 3 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 65 відсотків водного розчину азотної кислоти із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорій 1 і 2.
33. До класу небезпечності “Окислювальні тверді речовини” належать тверді речовини, які не обов’язково є горючими, але шляхом виділення кисню здатні викликати самозапалення або підтримувати горіння інших речовин.
34. Окислювальні тверді речовини мають три категорії небезпеки:
категорія 1 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який менше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:2 (за масою);
категорія 2 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який не більше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:2 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорії 1;
категорія 3 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який не більше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:7 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорій 1 і 2.
35. До класу небезпечності “Органічні пероксиди” належать органічні речовини в рідкому або твердому стані, які містять двовалентну структуру -О-О- і можуть розглядатися як похідна продукту пероксиду вуглецю, в якому один або обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.
36. Будь-який органічний пероксид може бути віднесений до цього класу, за винятком випадків, коли він містить:
не більш як 1 відсоток вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду кисню не перевищує 1 відсоток;
не більш як 0,5 відсотка вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду кисню перевищує 1 відсоток, але не більш як 7 відсотків.
37. Органічні пероксиди мають сім категорій небезпеки (типи від A до G):
тип A - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, може детонувати або дефлагрирувати (процес дозвукового горіння, під час якого відбувається швидке переміщення зони/фронту/хімічних перетворень);
тип B - будь-який органічний пероксид, який має вибухові властивості, але, будучи розміщеним у тарі, не детонує і не дефлагрує швидко, при цьому здатний до теплового вибуху в цій тарі;
тип C - будь-який органічний пероксид, який як чиста речовина або суміш має вибухові властивості, але, будучи розміщеним у тарі, не детонує, має невелику швидкість дефлаграції або теплового вибуху;
тип D - будь-який органічний пероксид, який:
може детонувати частково, має невелику швидкість дефлаграції і не здатний до бурхливої реакції під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
не детонує взагалі, має невелику швидкість дефлаграції і бурхливої реакції під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
узагалі не детонує і не дефлагрує і дає середню реакцію під час нагрівання у замкнутому об’ємі;
тип E - будь-який органічний пероксид, який узагалі не детонує і не дефлагрує і дає слабку реакцію або взагалі не реагує під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
тип F - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, який не детонує в кавітаційному стані, не дефлагрує взагалі, не реагує або дає слабку реакцію під час нагрівання в замкнутому об’ємі, а також характеризується слабким вибуховим ефектом або повною відсутністю вибухового ефекту;
тип G - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, який не детонує в кавітаційному стані, не дефлагрує взагалі, не реагує під час нагрівання в замкнутому об’ємі, а також не характеризується вибуховим ефектом за умови, що він термічно стійкий (температура саморозкладання становить + 60° С або вище для упаковки масою 50 кілограмів) і для десенсибілізації (метод розчинення речовин для зменшення швидкості їх реакції) рідких сумішей використовується розчинник з температурою кипіння не нижче ніж + 150° С. Якщо органічний пероксид є стабільним за температурним показником або для сенсибілізації використовується розчинник з температурою кипіння нижче ніж + 150° С, він належить до категорії типу F.
38. До класу небезпечності “Речовини, що викликають корозію металів” належать небезпечні речовини або суміші речовин, які можуть суттєво пошкодити або руйнувати метали внаслідок хімічного впливу на них.
39. Речовини, що викликають корозію металів, мають одну категорію небезпеки - категорію 1, до якої належать речовини або суміші, швидкість корозії яких на сталевій або алюмінієвій поверхні перевищує 6,25 міліметра за рік за температури випробувань + 55° C на обох металах.
40. Залежно від характеру небезпеки для довкілля небезпечні речовини належать до класів небезпечності, які
1) мають гостру токсичність у разі короткого впливу на водне середовище;
2) за довготривалого впливу на водні об’єкти мають хронічну токсичність.
41. Клас небезпечності, наведений у підпункті 1 пункту 40 примітки до таблиці 2, має три категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, ЛК50 (летальна концентрація, яка викликає загибель 50 відсотків піддослідних тварин) яких за 96-годинного впливу на риб менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 (ефективна концентрація, яка викликає 50 відсотків максимальної реакції організму) яких за 48-годинного впливу на ракоподібних менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 (дорівнює ЕК50 з урахуванням зниження швидкості росту концентрації) яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, ЛК50 яких за 96-годинного впливу на риб більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 яких за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, ЛК50 яких за 96-годинного впливу на риб більш як 10 міліграм на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 яких за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр.
42. Клас небезпечності, наведений у підпункті 2 пункту 40 примітки до таблиці 2, має підкласи небезпечних речовин, які:
1) нездатні до швидкого розкладання, мають хронічну токсичність;
2) здатні до швидкого розкладання, мають хронічну токсичність;
3) не мають характерної хронічної токсичності;
4) є “практично безпечними” (погано розчинюються, не мають встановленої хронічної токсичності).
43. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 1 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 1 міліграм на літр.
44. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 2 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 1 міліграм на літр.
45. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 3 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр.
Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 4 пункту 42 примітки до таблиці 2, має категорію небезпеки 4, до якої належать небезпечні речовини, для яких не встановлено наявності гострої токсичності.
46. Небезпечні речовини, що належать до класу гостро токсичних речовин орального шляху впливу з характеристикою небезпеки H301 (токсично у разі проковтування), необхідно відносити до рядка H2 гостро токсичних у тому разі, коли їх неможливо класифікувати як небезпечні речовини з гострою інгаляційною токсичністю або як небезпечні речовини з гострою шкірною токсичністю, зокрема через відсутність обґрунтованої інформації про інгаляційну і шкірну токсичність.
47. Клас небезпечності “Вибухові речовини” включає також вибухові вироби. Якщо маса вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, відома, таку масу необхідно враховувати для цілей Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку. Якщо маса вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, невідома, весь виріб необхідно вважати вибуховою речовиною.
48. Випробування вибухових властивостей речовин і сумішей виконується згідно з методикою A.14 Регламенту (ЄС) від 30 травня 2008 р. № 440/2008 “Що встановлює методи тестування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH)” лише в тому разі, коли такі речовини або суміші ідентифікують як потенційно вибухові.
49. У разі розпакування або перепакування вибухових речовин підкласу 1.4 їх необхідно віднести до рядка P1a таблиці 2, за винятком випадків, коли встановлено, що небезпека все ще відповідає підкласу 1.4 відповідно до підпункту 4 пункту 7 примітки до таблиці 2.
50. Легкозаймисті аерозолі класифікують відповідно до пунктів 8-13 примітки до таблиці 2.
51. Для використання рядка P3b таблиці 2 необхідно мати документальне підтвердження того, що аерозольний розпилювач не містить ні легкозаймистого газу категорії 1 або 2, ні легкозаймистої рідини категорії 1.
52. Відповідно до пункту 24 приміток до таблиці 2 рідини з температурою спалаху вище 35 °C, але не вище 60 °C не повинні бути класифіковані за категорією 3, якщо в результаті випробування на стійкість горіння (L.2, Частина III, пункт 32 Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів (Посібник з випробувань та критеріїв) отримані негативні результати. Однак це положення не діє за особливих умов, таких, як висока температура або тиск, у зв’язку з якими такі рідини включено до цього рядка.
{Пункт 53 приміток до таблиці 2 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
{Пункт 54 приміток до таблиці 2 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 , № 817 від 24.06.2026 }
Додаток 2
до Порядку
ПОВІДОМЛЕННЯ
про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 }
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Підпункт 1 пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 6 “Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 7, ст. 200) викласти в такій редакції:
“1) об’єкти, які за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу;”.
2. У Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 21, ст. 584; 2021 р., № 86, ст. 5488):
1) підпункт 3 пункту 3 після слів “здійснення державного регулювання і контролю” доповнити словами “щодо охорони праці та промислової безпеки”;
2) у пункті 4:
підпункт 20, абзац третій підпункту 31 виключити;
у підпункті 35 слова “, державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки” виключити.
3. У Положенні про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3514):
1) пункт 3 доповнити підпунктом 5 такого змісту:
“5) виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.”;
2) пункт 4 доповнити підпунктами 72 - 1 -72 - 5 такого змісту:
“72 - 1 ) забезпечує взаємодію між центральними органами виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
72 - 2 ) забезпечує співробітництво з органами ЄС та іншими міжнародними організаціями з обміну даними про об’єкти підвищеної небезпеки;
72 - 3 ) забезпечує оповіщення та інформування відповідних органів інших держав, території яких можуть зазнати впливу аварії та її наслідків у разі транскордонного впливу аварії;
72 - 4 ) забезпечує отримання оповіщення та інформування в разі загрози виникнення або виникнення аварії на об’єктах підвищеної небезпеки від інших держав;
72 - 5 ) забезпечує постійний доступ громадськості та суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на об’єктах, що розташовані в зоні виникнення ефекту “доміно”, до інформаційних ресурсів (зокрема, в електронній формі) про стан безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;”.
4. В абзаці першому пункту 163 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401), слово “Держпраці” замінити словом “ДСНС”.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).
2. Пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. № 990 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 73, ст. 2746).
4. Пункт 19 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).
5. Пункт 21 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).
6. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 і від 11 лютого 2015 р. № 96, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1097 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 89).