Основними завданнями Мінекономіки є:
1) забезпечення формування та реалізація:
державної політики економічного та соціального розвитку;
державної цінової політики;
державної політики у сфері розвитку підприємництва;
державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;
державної політики у сфері публічних закупівель;
державної політики у сфері державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
державної політики у сфері публічно-приватного партнерства;
державної інвестиційної політики, зокрема з управління публічними інвестиціями;
державної політики щодо створення і функціонування індустріальних (промислових) парків (далі — індустріальні парки);
державної політики у сфері державного ринкового нагляду;
державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері економіки;
єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, захисту національного виробника на внутрішньому та зовнішньому ринку;
державної політики у сфері інтелектуальної власності;
державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;
державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг;
державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією;
державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури у секторі критичної інфраструктури, за який відповідальне Мінекономіки як секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури;
державної промислової політики (крім стратегічних галузей промисловості);
державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;
державної політики у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів;
державної політики у сфері управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
державної політики у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами;
державної політики у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
державної політики у сфері збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування, збереження та використання екологічної мережі;
державної політики у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду;
державної політики у сфері охорони атмосферного повітря, моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, а також регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, охорони озонового шару та запобігання підвищенню рівня глобального потепління, зміни клімату і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди;
державної політики у сфері охорони та відтворення морських вод;
державної політики у сфері оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки;
2) забезпечення формування та реалізації:
державної політики у сфері державного експортного контролю;
державної політики у сфері державних резервів;
державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;
державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, соціального діалогу;
державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
державної політики у сфері розвитку водного господарства, управління і контролю за використанням і охороною вод, раціонального використання та відтворення водних ресурсів (поверхневих, підземних);
3) забезпечення формування:
державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
державної політики у сфері захисту прав споживачів;
державної політики з контролю за цінами;
державної політики у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, використання та охорону земель, екологічну безпеку, оцінку впливу на довкілля, охорону і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження, відтворення та невиснажливе використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, охорону атмосферного повітря, моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, а також з питань управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
державної політики у сфері здійснення державного геологічного контролю;
4) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
5) здійснення управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки.