Застереження, що визнаються недійсними
1. Будь-яке положення договору, що передбачає виключення, обмеження або, за умови дотримання положень пункту 4 статті 20, посилення в розумінні цієї Конвенції відповідальності перевізника, фактичного перевізника або їхніх службовців чи агентів, переміщення тягаря доведення або скорочення строку пред'явлення претензії або обмежень, передбачених у статтях 23 і 24, визнається недійсним. Визнається також недійсним застереження, що передбачає передачу на користь перевізника прав страхування вантажу.
2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті й без шкоди для статті 21 правомірними положеннями договору є ті, які передбачають, що перевізник або фактичний перевізник не несе відповідальності за шкоду, завдану:
a) дією чи бездіяльністю капітана, лоцмана чи будь-якої іншої особи, що обслуговує судно, штовхач або буксир, здійсненою в ході плавання або під час формування чи розформування складу, що штовхається чи буксирується, за умови, що перевізник виконав зобов'язання стосовно укомплектування екіпажа, передбачене в пункті 3 статті 3 цієї Конвенції, якщо тільки ця дія чи бездіяльність не були здійснені з наміром завдати шкоди або через грубу необережність;
b) пожежею або вибухом на борту судна, якщо не можна довести, що пожежа або вибух є результатом помилки власне перевізника або фактичного перевізника, або їхніх службовців й агентів, або дефектів судна;
c) у результаті дефектів його судна або взятого в найм чи зафрахтованого судна, які були до початку рейса, якщо він доведе, що ці дефекти не могли бути виявлені до початку рейса, незважаючи на виявлену належну дбайливість.