Визначення
У цій Конвенції:
1) "договір перевезення" означає будь-який договір, незалежно від його кваліфікації, відповідно до якого перевізник за сплату фрахту зобов'язується перевезти вантаж внутрішніми водними шляхами;
2) "перевізник" означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір перевезення;
3) "фактичний перевізник" означає будь-яку особу, іншу, ніж службовець або агент перевізника, якій перевізник доручив здійснення перевезення або частини цього перевезення;
4) "вантажовідправник" означає будь-яку особу, якою або від імені або від особи якої укладений договір перевезення з перевізником;
5) "вантажоодержувач" означає особу, що має повноваження на одержання вантажу;
6) "транспортний документ" означає документ, що підтверджує договір перевезення вантажу й прийом або навантаження вантажу на судно перевізником, складений у вигляді коносамента або накладної, або у вигляді будь-якого іншого використовуваного в комерційній практиці документа;
7) термін "вантаж" не охоплює суден, що буксируються чи штовхаються, і не включає багажу й транспортних засобів пасажирів; коли товари об'єднані в контейнері, на піддоні або на подібному пристосуванні для транспортування або коли вони впаковані, термін "вантаж" включає таке пристосування для транспортування або впакування, якщо вони надані вантажовідправником;
8) поняття "письмова форма" охоплює положення, якщо тільки заінтересовані особи не домовилися про інше, при якому інформація передається за допомогою електронного, оптичного чи будь-якого іншого аналогічного засобу зв'язку, зокрема телеграфу, телефаксу, телексу, електронної пошти або електронного обміну даними (ЕОД), але не обмежуючись ними, за умови, що ця інформація доступна для подальшого використання як вихідна інформація;
9) "законодавство держави, застосовне відповідно до цієї Конвенції", означає чинні в цій державі правові норми, інші ніж її правила, що належать до міжнародного приватного права.