Брюссельська декларація про закони і звичаї війни 1874 року
Декларація · поточна редакція від 01.01.1874
ст. 7. Державі, чиє військо зайняло територію, слід уважати себе розпорядником, який лише має право користуватися громадськими будинками, нерухомим майном, лісами та угіддями, що знаходяться в зайнятій країні та надаються ворожій державі. Вона мусить піклуватися про зберігання в цілості цього майна і може ним розпоряджатися та керувати на чітко визначених засадах про користування ним
ст. 8. Власність громад, а також релігійних установ та благодійних навчальних, художніх і наукових закладів, навіть таких, що належать державі, має поважатися нарівні з приватною власністю. Всіляке загарбання, а також навмисне руйнування чи пошкодження подібних установ, пам'яток, художніх і наукових творів переслідуються відповідною владою
ст. 15. Тільки укріплені місця можуть підлягати облозі. Відкриті й незахищені міста, поселення й села не підлягають ні нападові, ні бомбардуванню
ст. 17. Під час бомбардування необхідно вживати всіх належних заходів для збереження, наскільки це можливо, церков, художніх, наукових та благодійних споруд, шпиталів та інших пунктів, призначених для зібрання хворих і поранених, якщо тільки останні не використовуються водночас і для досягнення якихось воєнних цілей
ст. 18. Місто, взяте приступом, не може бути віддане на пограбування військам
Історія документа
01.01.1874 — Прийняття
Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.