СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 21.05.96
(Витяг)
Вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 вересня 1995 р. засуджено за ст. 86-1 КК ( 2001-05 ): В. - до чотирьох років позбавлення волі умовно із застосуванням ст. 45 КК з іспитовим строком три роки; П. - до трьох років шести місяців позбавлення волі умовно із застосуванням ст. 45 КК з іспитовим строком два роки. Обох передано на перевиховання трудовим колективам, в яких вони працюють. Цим же вироком засуджено М., протест щодо якого не приносився.
Згідно з вироком суду М., В. і П. визнані винними в тому, що за попереднім зговором між собою та з Ф., засудженим іншим вироком у січні 1995 р., вони вчинили крадіжку колективного майна в особливо великих розмірах з території бетонно-розчинового виробництва N 2 АТ "Кривбасбудіндустрія" в м. Інгулець Дніпропетровської області.
Як встановив суд, за участю В. було викрадено 16 т 580 кг арматурної сталі й швелерів на загальну суму 666 млн. 690 тис. 980 крб.; за участю П. - 4 т 930 кг швелерів на суму 181 млн. 512 тис. 740 крб., що в обох випадках становить особливо великий розмір. За участь у крадіжці П. отримав від М. через В. 560 доларів США.
За протестом заступника Генерального прокурора України вирок скасовано з таких підстав.
Призначаючи покарання В. і П., суд правильно застосував до них ст. 44 КК ( 2001-05 ), але неповною мірою врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та інші обставини справи, що потягло безпідставне визнання призначеного їм покарання у вигляді позбавлення волі умовним на підставі ст. 45 КК.
З матеріалів справи вбачається, що В. неодноразово брав участь у викраденні державного й колективного майна, а П. запропонував В. та М. здійснити крадіжку швелерів зі складу і забезпечив навантаження останніх в автомобіль. Засуджені вчинили злочин, віднесений законом до тяжких.
Проте суд лише формально послався у вироку на характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, а фактично їх не врахував і безпідставно призначив засудженим покарання із застосуванням ст. 45 КК ( 2001-05 ). За таких обставин призначене В. і П. покарання слід визнати надмірно м'яким.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.