Рішення, згадані у статті 15, не визнаються та не виконуються у таких випадках:
(a) якщо суд, трибунал або адміністративний орган держави походження не мав компетенції згідно зі статтею 13;
(b) якщо рішення явно несумісне з державною політикою відповідної держави;
(c) якщо боржник заздалегідь не отримав повідомлення про рішення адміністративного органу або установи, де розглядалася справа, і не мав достатньо часу для того, щоб мати можливість захищати справу або подавати апеляцію до суду або трибуналу;
(d) якщо справа стосовно сплати тих самих маршрутних зборів була порушена раніше і все ще знаходиться на розгляді в суді, трибуналі або адміністративному органі відповідної держави;
(e) якщо рішення несумісне з рішенням стосовно сплати тих самих маршрутних зборів, прийнятим у відповідній державі;
(f) якщо суд, трибунал або орган влади держави походження для того, щоб прийняти рішення, вирішив попереднє питання стосовно статусу або правоздатності фізичних осіб, прав власності, що виникають зі шлюбних зв'язків, заповітів або спадкоємства таким чином, що це суперечить нормам приватного міжнародного законодавства держави, в якій подається клопотання про визнання, якщо той самий результат був би отриманий шляхом застосування норм приватного міжнародного законодавства цієї держави.