СПІВРОБІТНИЦТВО ЗІ СПОРТИВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЩОДО ЗАХОДІВ, ЯКИХ ВОНИ МАЮТЬ ВЖИВАТИ
1. Сторони зобов'язуються заохочувати свої спортивні організації, а через них міжнародні спортивні організації, до розробки та запровадження, в межах їхньої компетенції, всіх відповідних заходів проти допінгу у спорті.
2. З цією метою вони заохочують свої спортивні організації до уточнення та узгодження їхніх відповідних прав, зобов'язань та обов'язків, зокрема шляхом узгодження їхніх:
a) антидопінгових правил з урахуванням правил, встановлених відповідними міжнародними спортивними організаціями;
b) переліків заборонених фармакологічних класів допінгових препаратів і заборонених допінгових методів з урахуванням аналогічних переліків, прийнятих відповідними міжнародними спортивними організаціями;
c) процедур допінгових перевірок;
d) дисциплінарних процедур із застосуванням прийнятих міжнародних принципів справжньої справедливості та забезпеченням поважання основних прав підозрюваних спортсменів і спортсменок; ці принципи включають:
i) відокремлення один від одного органів розслідування та дисциплінарних органів;
ii) право таких осіб на справедливий розгляд справи, а також на допомогу чи представництво;
iii) наявність чітких та застосовних на практиці положень щодо оскарження будь-якого винесеного рішення;
e) процедур застосування ефективних санкцій до посадових осіб, лікарів, ветеринарів, тренерів, фізіотерапевтів й інших осіб або співучасників, причетних до порушень антидопінгових правил спортсменами та спортсменками;
f) процедур взаємного визнання дискваліфікацій та інших санкцій, що накладаються іншими спортивними організаціями в тій самій або іншій країні.
3. Крім того, Сторони заохочують свої спортивні організації до:
a) запровадження достатньої, з точки зору ефективності, кількості допінгових перевірок не тільки під час змагань, але й без завчасного попередження у будь-який зручний час поза змаганнями, причому такі перевірки мають бути справедливими для всіх спортсменів і спортсменок і мають включати тестування та повторне тестування осіб, відібраних, у разі необхідності, навмання;
b) проведення зі спортивними організаціями інших країн переговорів з питання укладання з ними угод, які дозволять належним чином уповноваженим групам допінгового контролю іншої країни перевіряти спортсменів або спортсменок, що тренуються в цій країні;
c) уточнення та узгодження правил допуску до спортивних змагань, які мають включати антидопінгові критерії;
d) сприяння активній участі самих спортсменів і спортсменок у антидопінговій діяльності міжнародних спортивних організацій;
e) повного та ефективного використання обладнання, наявного в лабораторіях, передбачених статтею 5 для проведення допінгового аналізу як під час спортивних змагань, так і поза ними;
f) вивчення наукових методів тренувань та до розробки керівних принципів захисту спортсменів і спортсменок будь-якого віку з урахуванням особливостей кожного виду спорту.