Покарання
1. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб за вчинення зазначених у статтях 2 і 3 діянь, співучасть у відповідних діяннях та підбурювання до їх вчинення були встановлені дієві, пропорційні і стримувальні кримінальні санкції, у тому числі, принаймні у серйозних випадках, покарання у вигляді позбавлення волі, які можуть бути підставою для екстрадиції.
2. Параграф 1 не обмежує здійснення компетентними органами дисциплінарних повноважень щодо національних посадових осіб або посадових осіб Співтовариства. Під час визначення виду і міри покарання національні кримінальні суди можуть, відповідно до принципів їхнього національного законодавства, враховувати будь-яке дисциплінарне стягнення, вже застосоване до тієї самої особи за те саме діяння.