Строк позовної давності
1. До будь-якої вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої смертю пасажира, заподіянням йому тілесного ушкодження або втратою пошкодженням багажу, застосовується строк позовної давності в два роки.
2. Строк позовної давності обчислюється:
а) в разі заподіяння тілесного ушкодження - з дня висадки пасажира на берег;
b) в разі смерті, що сталася під час перевезення, - з того дня, коли пасажир мав висадитися на берег, а в разі заподіяння під час перевезення тілесного ушкодження, яке спричинило смерть пасажира після його висадки на берег, - з дня смерті, при умові, що цей строк не перевищує трьох років з дня висадки;
с) в разі втрати чи пошкодження багажу - з дня вивантаження багажу або з дня, коли багаж мав бути вивантажений, залежно від того, яка з цих дат є пізнішою.
3. Підстави зупинення і переривання строків позовної давності визначаються законом суду, який розглядає справу, але ні в якому разі позов на підставі цієї Конвенції не може бути пред'явлено по закінченні трьох років з дня висадки пасажира або з дня, коли висадка мала відбутися, обчислюючи з пізнішої із цих дат.
4. Незважаючи на положення пунктів 1 - 3 цієї Статті, строк позовної давності може бути продовжено заявою перевізника або угодою Сторін, укладеною після виникнення шкоди. Заява та угода повинні бути в письмовій формі.