Обмін інформацією з обмеженим доступом
1. Правовою підставою для обміну між Сторонами інформацією з обмеженим доступом є Угода про безпеку.
2. Запити однієї Сторони на надання інформації з обмеженим доступом іншій Стороні мають містити:
(a) ідентифікацію та опис інформації з обмеженим доступом щодо якої робиться запит;
(b) за необхідності зазначається потреба в отриманні загального доступу до інформації (наприклад, стосовно окремих сфер діяльності, конкретних серій документів, документів або їх серій, поява яких очікується);
(c) інформацію щодо кінцевого одержувача;
(d) обгрунтування доцільності та підстави для запиту, у разі необхідності, з посиланням на відповідну сферу діяльності/місію та/або спільну діяльність/взаємодію України/НАТО.
3. Запит державних органів України на надання інформації НАТО з обмеженим доступом надсилається на відповідну адресу:
(a) Секретаріату ради Міжнародного Штабу НАТО - щодо інформації НАТО з обмеженим доступом, розпорядником якої є Північноатлантична рада (NAC);
(b) Секретаря відповідного підпорядкованого йому комітету - щодо інформації із ступенем обмеження доступу до NATO SECRET включно, створеної цим комітетом та/або органом, підпорядкованим йому;
(c) Директора Міжнародного Військового Штабу НАТО - щодо інформації НАТО з обмеженим доступом, розпорядником якої є Військовий комітет НАТО (NAMILCOM) та/або підпорядковані йому органи;
(d) Верховного головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі (SACEUR) або заступника Верховного головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил НАТО у Європі - щодо інформації із ступенем обмеження доступу до NATO SECRET включно, визначеної як такої, що передається до Міжнародних сил підтримки миру (XFOR), або із грифом обмеження доступу NATO/XFOR SECRET (місія з грифом SECRET);
(e) Командувача місії затвердженої Північноатлантичною радою операції до якої залучаються Військові підрозділи країн, що не є членами НАТО - щодо інформації із ступенем обмеження доступу до NATO SECRET включно, визначеної як такої, що передається до місії (XFOR);
(f) Голові Організації НАТО з виробництва та матеріально-технічного забезпечення (NPLO) - щодо інформації з обмеженим доступом, створеної або такої, що належить одній із або більше країн-учасниць Організації НАТО з питань виробництва та матеріально-технічного забезпечення.
4. Запити установ НАТО на передачу інформації України з обмеженим доступом надсилаються на адресу відповідного керівника державного органу, який є розпорядником або власником такої інформації, незалежно від її ступеня обмеження доступу.
5. Після прийняття рішення щодо надання інформації з обмеженим доступом будь-якої Сторони ця інформація має позначатися відповідними позначками згідно з пунктом 3 статті 3.
6. Уся інформація НАТО з обмеженим доступом, що надається Україні, головним чином передається таким шляхом:
a) від Центральної реєстратури Північноатлантичної ради через Місію України при НАТО (МУН) до Головного центру реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом, що діє при Міністерстві закордонних справ України (Головний центр (МЗС));
b) від Центральної реєстратури Штабу Верховного головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил НАТО у Європі через Місію України при НАТО (МУН) до Головного центру реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом, що діє при Міністерстві закордонних справ України (Головний центр (МЗС));
c) до Головного центру (МЗС) від Представництва НАТО в Україні (до ступеня обмеження доступу, визначеного сертифікацією з питань безпеки).
7. Уся інформація України з обмеженим доступом, що надається НАТО, головним чином передасться таким шляхом:
a) від Головного центру (МЗС) через МУН до Центральної реєстратури Північноатлантичної ради;
b) від Головного центру (МЗС) до Центральної реєстратури Північноатлантичної ради через Представництво НАТО в Україні (до ступеня обмеження доступу інформації визначеного сертифікацією з питань безпеки).
8. В окремих випадках Сторони можуть здійснювати обмін інформацією з обмеженим доступом безпосередньо через реєстраційні підрозділи нижчого рівня за попереднім погодженням між двома Центральними реєстратурами Сторін.
9. Під час обміну інформацією з обмеженим доступом обома Сторонами допускається використання кур'єрів, яким надається, за умови пред'явлення сертифікату кур'єра НАТО або посвідчення дипломатичного кур'єра України та відповідного сертифікату НАТО, доступ до будівлі (будівель), які їм необхідно відвідувати для доставки та збору кореспонденції з обмеженим доступом.
10. Відносно окремих візитів осіб, які представляють НАТО або Україну, існують спеціальні вимоги для отримання відповідного дозволу для доступу в зони, де використовується, відображається, обробляється та зберігається інформація з обмеженим доступом. Стосовно зон в Україні, дозвіл має отримуватися у керівника відповідного органу за запитом. У НАТО процедура отримання дозволу викладена в Політиці безпеки НАТО, зокрема в підтримуючій директиві AС/35-D2001-REV2 (зі змінами). Ці положення не стосуються взаємних інспектувань з метою досягнення впевненості, що передана кожній Стороні інформація належним чином захищена відповідно до положень пункту 3 статті 2.
11. Усі комунікаційно-інформаційні системи (КІС), де обробляється інформація НАТО з обмеженим доступом, підлягають акредитації (підтвердження відповідності) з питань безпеки з метою встановлення достатнього рівня захисту з урахуванням умов конфіденційності, цілісності, доступності, ідентифікації та безвідмовності. Акредитація з питань безпеки національних КІС, де обробляється інформація НАТО з обмеженим доступом, відноситься до національних зобов'язань та її організація проводиться національним Безпековим акредитаційним органом (БAO). БАО в Україні є Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. БАО, що здійснює організацію акредитації КІС, у яких обробляється інформація НАТО з обмеженим доступом, має бути тим самим органом, що здійснює організацію акредитації всіх національних КІС, у яких обробляється національна інформація з обмеженим доступом.
12. Акредитація з питань безпеки національних КІС, у яких обробляється інформація НАТО з обмеженим доступом, повинна враховувати існуючі рекомендації, визначені Комітетом безпеки НАТО.
13. Засоби криптографічного захисту, що використовуються для засекреченого зв'язку між Україною та НАТО, мають відповідати нормативно-правовим актам та політиці безпеки України та НАТО.
14. Під час передачі даних між КІС України та НАТО, а також у межах КІС України, конфіденційність інформації зі ступенем обмеження доступу NATO SECRET захищається засобами криптографічного захисту та апаратними засобами, погодженими Військовим комітетом НАТО для передачі інформації зі ступенем обмеження доступу NATO SECRET.
15. Під час передачі даних між КІС України та НАТО, а також у межах КІС України, конфіденційність інформації зі ступенем обмеження доступу NATO CONFIDENTIAL та NATO RESTRICTED захищається засобами криптографічного захисту та апаратними пристроями, визначеними й погодженими відповідним органом. Відповідним органом може бути Військовий комітет НАТО, Національний орган безпеки КІС держави-члена НАТО або еквівалентний орган України, який підтверджує, що в Україні забезпечується безперервна діяльність відповідних структур, правил та процедур оцінки, відбору, затвердження і контролю таких продуктів та апаратних засобів, а також те, що такі структури, правила та процедури ефективно й надійно застосовуються на практиці. Структури, правила та процедури мають бути погоджені НАТО та Україною.