Застереження щодо Конвенції 1990 року
З метою посилення дій проти організованої злочинності, держави-члени повинні вжити необхідних заходів, щоб не подавати або не підтримувати застережень щодо таких статей Конвенції 1990 року:
(a) стаття 2, якщо правопорушення карається позбавленням волі або її обмеженням за наказом про тримання під вартою на максимальний строк, що перевищує один рік.
Однак, держави-члени можуть підтримувати застереження щодо статті 2 Конвенції 1990 року стосовно конфіскації доходів від податкових злочинів лише з метою отримання ними можливості конфісковувати такі доходи, як на національному рівні, так і через міжнародну співпрацю, відповідно до національного законодавства, законодавства Співтовариства та міжнародного законодавства щодо стягнення податкових боргів;
(b) статті 6 у частині, що стосується тяжких злочинів. Такі злочини повинні у будь-якому разі включати злочини, які караються позбавленням волі або її обмеженням за наказом про тримання під вартою з максимальним строком, що перевищує один рік або, що стосується тих держав, які мають мінімальну граничну межу для злочинів у своїй правовій системі, злочини, які караються позбавленням волі або її обмеженням за наказом про тримання під вартою з мінімальним строком від шести місяців.