Судовий виконавець може звернути стягнення на грошові суми та майно боржника, що знаходяться в інших осіб, а так само на гроші та майно, належні боржникові від інших осіб.
Інші особи (державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації, а також громадяни) повинні на запит судового виконавця у визначений ним строк дати відомості про те, які у них є гроші, цінності та інше майно, належні боржникові, або скільки з них належить боржникові.
Судовий виконавець надсилає цим особам повідомлення про те, що з часу одержання цього запиту на майно боржника, яке є у них, накладається арешт у межах суми стягнення і що всі належні боржникові платежі до повної сплати стягуваної суми ці особи зобов'язані вносити не боржникові, а на депозитний рахунок районного (міського) суду.
Одержавши від інших осіб відомості про наявність у них майна, належного боржникові, судовий виконавець описує зазначене майно, вилучає його і продає на загальних підставах, встановлених цим Кодексом для продажу майна.
За ухилення від виконання розпоряджень судового виконавця, пов'язаних із зверненням стягнення на майно боржника, що знаходиться у інших осіб, згідно з ухвалою судді за місцем виконання на громадян та службових осіб можна накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Крім того, за позовом стягувача суд може зобов'язати іншу особу відшкодувати стягувачеві завдані збитки.
( Стаття 386 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10 від 23.01.81, N 8627-10 від 20.03.85, Законом N 27/96-ВР від 02.02.96 )