Виконавчий документ, за яким стягнення не провадилось або проведено частково, повертається стягувачеві:
1) за заявою стягувача;
2) якщо у боржника відсутнє майно або доходи, на які може бути звернено стягнення;
3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване при виконанні рішення (стаття 388 цього Кодексу), або одержати вилучені у боржника певні предмети, зазначені у рішенні суду;
4) якщо за вказаною стягувачем адресою боржник не проживає або не працює чи не знаходиться його майно, за винятком випадків, передбачених статтею 97 цього Кодексу.
У випадках, передбачених в пунктах 2, 3 і 4 цієї статті, судовий виконавець складає акт, що його перевіряє і затверджує суддя, постановляючи про це відповідну ухвалу.
Повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права знову пред'явити цей документ до виконання в межах строків, передбачених статтею 359 цього Кодексу.