До пункту «а» належать:
анкілоз великого суглоба, значне обмеження рухів або патологічна рухливість в ньому;
виражений деформуючий остеоартроз великих суглобів зі стійким больовим синдромом та атрофією м’язів кінцівок;
остеомієліт з наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, нориць, які довго не загоюються або часто (не рідше 1-2 рази на рік) відкриваються.
При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної функціональної компенсації придатність до служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України на посадах за графою IV може визначатись за пунктом «б».
До пункту «б» належать:
часті (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов’язаних з виконанням звичайних службових обов’язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба з гіпотрофією м’язів кінцівки;
деформуючий артроз II стадії в одному з великих суглобів (ширина суглобової щілини на рентгенограмі 2-4 мм) з больовим синдромом;
остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) із щорічними загостреннями.
До пункту «в» належать:
вивихи, що рідко виникають (менше 3 разів на рік), нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах;
деформуючий артроз I стадії в одному з великих суглобів;
остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно);
хондропатія з незакінченим процесом;
остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів.
Остеомієлітичний процес вважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.
До цього самого пункту належать стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування), гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки та/або супроводжуються больовим синдромом.
Для оцінки об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками у градусах, що наведені у таблиці 5.
Таблиця 5
Суглоб
Рухи
Норма
Обмеження рухів
незначне
помірне
значне
1
2
3
4
5
6
Плечовий з плечовим поясом
Згинання
180
115
100
80
Розгинання
40
30
20
15
Відведення
180
115
100
80
Ліктьовий
Згинання
40
80
90
100
Розгинання
180
150
140
120
Пронація
180
135
90
60
Супінація
180
135
90
60
Променево-зап’ястний
Згинання
75
35
20-25
15
Розгинання
65
30
20-25
15
Відведення:
радіальне
20
10
5
2-3
ульнарне
40
25
15
10
Кульшовий
Згинання
75
100
110
120
Розгинання
180
170
160
150
Відведення
50
25
20
15
Колінний
Згинання
40
60
90
110
Розгинання
180
175
170
160
Гомілково-стопний
Підошовне згинання
130
120
110
100
Тильне згинання (розгинання)
70
75
80
85
Повторність вивиху великого суглоба має бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом з обов’язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху колінного суглоба підтверджується позитивними симптомами переднього або заднього «висувної шухляди» з різницею у зміщенні гомілки порівняно зі здоровим суглобом не менше 10 мм.
З приводу нестійкості великих суглобів особам рядового і начальницького складу ДКВС України пропонується хірургічне лікування.
За наявності хибних суглобів особи рядового і начальницького складу ДКВС України підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). При кістозному переродженні кісток, стресових переломах, відсікаючому остеохондрозі у великому суглобі особам рядового і начальницького складу ДКВС України пропонується лікування, особливо в тих випадках, коли виник симптомокомплекс блокади суглоба після утворення «суглобової миші».
Постанова щодо придатності до служби в ДКВС України приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.