Ст. 38. Під дію статті підпадають міокардити, ендокардити та інші захворювання серцево-судинної системи неревматоідного та некоронарогенного генезу, порушення серцевого ритму та провідності

Редакція від 2023-06-07

До пункту «а» належать зазначені захворювання з СН ІІБ-III стадії, а також:

рецидивний ексудативний перикардит;

інфекційний ендокардит, стан після перенесеного інфекційного ендокардиту, зворотний ендокардит;

кардіоміопатія: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;

хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда;

значна за площею облітерація перикарда;

некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються резистентними до лікування порушеннями ритму серця;

будь-яке порушення ритму або провідності серця, які супроводжуються тромбоемболічними ускладненнями або емболічними захворюваннями, аритмогенним шоком або синдромом Морганьї - Адамса - Стокса;

стани після тромбоемболії легеневої артерії або легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних або емболічних захворювань;

окремі стійкі, які не піддаються корегуванню, форми порушень ритму серця та провідності (повна AV-блокада, пароксизмальна тахікардія, пароксизми миготливої аритмії більше 2 разів на рік);

стійка політопна шлуночкова екстрасистолія із частотою 30 і більше ектопічних комплексів за одну годину.

За наслідками оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з’єднання тощо) застосовуються пункти «а» або «б» залежно від ефективності проведеного лікування, наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності, стадії СН.

Пункт «б» передбачає захворювання серця із стабільною недостатністю кровообігу II стадії, частими декомпенсованими станами.

До пункту «в» належать захворювання серця і судин з СН І стадії, крім того до цього пункту належать:

екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова із частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину;

безсимтомна AV-блокада I-II ступеня;

блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується незначним порушенням AV-провідності або клінічною симптоматикою, що не знижує працездатності.

Пункт «г» включає:

синдроми: WPW (Вольфа - Паркінсона - Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC - Клерка - Леві - Критеско, LGL - Лауна - Ганонга - Левіна);

стійко компенсовані наслідки захворювань м’язів серця, міокардіофіброз.

За відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень серцевого ритму феномени передчасного збудження шлуночків та скороченого інтервалу Р-Q не є протипоказанням до служби.

Виявлена при ЕКГ-обстеженні неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (за відсутності інших змін) не є перешкодою для служби (навчання). У разі виявлення повної блокади ніжок пучка Гіса кандидати визнаються непридатними до служби (навчання).

Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності здійснюється після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об’єктивних симптомів СН або об’єктивних доказів наявності дисфункції серця у стані спокою та результатів тестів із фізичним навантаженням. Остаточний експертний діагноз може бути встановлений лише за результатами даних інструментальних досліджень (ВЕМ, ЕХО-КГ тощо).

При застосуванні пунктів статті 38 щодо розладів ритму і провідності в поліцейських із хворобами серцево-судинної системи, крім зазначених критеріїв, ураховуються анамнестичні дані про частоту виникнення таких порушень.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.