Ст. 3. Правила цінового регулювання та його об'єкт

Редакція від 2020-10-16 до 2020-12-03

3.1. Держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції (далі - державне цінове регулювання), встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи, визначені цим Законом, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції.

{Пункт 3.1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 401-V від 30.11.2006 }

3.2. Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України.

{Пункт 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 401-V від 30.11.2006 }

3.3. Об'єкти державного цінового регулювання

3.3.1. Об'єктами державного цінового регулювання є такі види сільськогосподарської продукції (товарів):

пшениця тверда;

пшениця м'яка;

зерно суміші пшениці та жита (меслин);

кукурудза;

ячмінь;

жито озиме;

жито ярове;

горох;

гречка;

просо;

овес;

соя;

насіння соняшнику;

насіння ріпаку;

насіння льону;

шишки хмелю;

цукор-пісок (буряковий);

борошно пшеничне;

борошно житнє;

м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці;

молоко сухе;

масло вершкове;

олія соняшникова.

{Підпункт 3.3.1 пункту 3.3 статті 3 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 }

3.3.2. Відповідно до ринкової кон'юнктури Кабінет Міністрів України запроваджує державне цінове регулювання окремих об'єктів, визначених підпунктом 3.3.1 цього Закону. Перелік таких об'єктів визначається за результатами моніторингу аграрного ринку та підлягає офіційному оприлюдненню не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку маркетингового періоду.

Якщо перелік об'єктів державного цінового регулювання не сформовано або офіційно не оприлюднено в зазначений строк, діє перелік об'єктів для попереднього маркетингового періоду.

На кожний вид сільськогосподарської продукції (товар), який є об'єктом державного цінового регулювання, встановлюються мінімальні або максимальні інтервенційні ціни.

{Абзац третій підпункту 3.3.2 пункту 3.3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 }

{Підпункт 3.3.2 пункту 3.3 статті 3 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 }

3.3.3. Для цілей цього розділу періодом державного цінового регулювання є період часу, який не може бути меншим за один календарний місяць та не може бути більшим за один маркетинговий період, встановлений для окремого виду сільськогосподарської продукції. Періоди державного цінового регулювання встановлюються у строки та за процедурою, що передбачені цим пунктом для визначення переліку об'єктів державного цінового регулювання.

3.3.4. Для об'єктів державного цінового регулювання (видів сільськогосподарської продукції та товарів), зазначених у пункті 3.3.1 цього Закону, встановлюється гранична торговельна надбавка (націнка) на рівні не вище 20 відсотків оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача.

Забороняється товаровиробникам (постачальникам) об'єктів державного цінового регулювання (видів сільськогосподарської продукції та товарів), зазначених у пункті 3.3.1 цього Закону, та підприємствам оптової та роздрібної торгівлі, а також офільованим з ними іншим підприємствам укладати договори, що передбачають будь-які інші фінансові зобов'язання (взаємостосунки), крім взаємостосунків купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (товарів).

Встановити, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі проводять розрахунки з постачальниками об'єктів державного цінового регулювання (видів сільськогосподарської продукції та товарів), зазначених у пункті 3.3.1 цього Закону, у строк не більше семи банківських днів з дня отримання виручки від реалізації цих об'єктів.

Уся сума торговельної надбавки (націнки), отримана з порушеннями норм цього Закону, та штраф у двократному розмірі виручки стягуються податковими органами за рішенням відповідної центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за цінами, до місцевого бюджету за місцем здійснення торговельної діяльності підприємства (організації) порушника. Узгодження суми стягнення проводиться в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

{Абзац четвертий підпункту 3.3.4 пункту 3.3 статті 3 в редакції Закону № 2856-VI від 23.12.2010 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 440-IX від 14.01.2020 }

{Пункт 3.3 статті 3 доповнено підпунктом 3.3.4 згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009 }