Час, вільний від основної трудової діяльності та виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у виправно-трудовій установі, є їх вільним часом.
Засуджені вправі розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені цим Кодексом.
Вільний час засуджених має бути тривалістю не менш як дві години і передбачатися розпорядком дня у виправно-трудовій установі".
19. Статті 63 і 64 виключити.
20. У частині першій статті 65:
абзац сьомий після слова "побачення" доповнити словами "чи права на одну платну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин";
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"дозвіл додатково витрачати гроші в сумі до п'ятнадцяти процентів мінімального розміру заробітної плати на купівлю продуктів харчування і предметів першої потреби у святкові дні, а у виховно-трудових колоніях - до двадцяти процентів на місяць".
21. У статті 67:
абзац п'ятий виключити;
в абзаці сьомому слово і цифри "статтею 38" замінити словами і цифрами "статтями 38,39 і 39-1";
доповнити статтю частиною другою такого змісту:
"Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправно-трудових колоніях, інваліди першої групи у приміщення камерного типу, в одиночні камери, а в тюрмі на суворий режим не поміщаються".
22. Частини другу і третю статті 69 викласти в такій редакції:
"У штрафних і дисциплінарних ізоляторах, а також в карцерах засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення.
У дисциплінарних ізоляторах засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а у штрафних ізоляторах і в карцерах - тридцять хвилин".
23. Статтю 70 виключити.
24. У статті 71:
частину другу викласти в такій редакції:
"Заходи заохочення у вигляді: дозволу на одержання додатково однієї посилки (передачі) на рік; надання додатково одного короткострокового або тривалого побачення чи права на одну платну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин на рік; дозволу додатково витратити гроші в сумі до п'ятнадцяти процентів мінімального розміру заробітної плати на купівлю продуктів харчування і предметів першої потреби у святкові дні, а у виховно-трудових колоніях - в сумі до двадцяти процентів мінімального розміру заробітної плати на місяць; дострокового зняття раніше накладеного стягнення; збільшення часу прогулянки - застосовуються за постановою начальника виправно-трудової установи";
у частині шостій слова "позбавлення чергового побачення" виключити, а слово і цифри "статтею 38" замінити словами і цифрами "статтями 38,39 і 39-1".
25. У частині першій статті 75 слова "та їх ставлення до праці" виключити.
26. У статті 76:
частину четверту викласти в такій редакції:
"Засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими або їх родичами за рахунок власних коштів. Консультація і лікування у таких випадках провадяться у медичних частинах за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини";
частину п'яту виключити.
27. У частині другій статті 79 слова "у жилих приміщеннях колонії окремо від інших засуджених" замінити словами "в окремих жилих приміщеннях за межами колонії".
28. Статтю 81 викласти в такій редакції:
"Стаття 81. Застосування заходів безпеки до осіб, позбавлених волі
До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір працівникам виправно-трудових установ, проявляють буйство або чинять інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточенню або самим собі допускається застосування наручників, гамівних сорочок, гумових кийків, сльозоточивих речовин та інших спеціальних засобів, передбачених статтею 14 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ).
Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію місця позбавлення волі обов'язків, і мають зводитися до заподіяння якнайменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація виправно-трудової установи зобов'язана негайно подати допомогу потерпілим.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок, осіб похилого віку, інвалідів та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників виправно-трудової установи чи інших осіб, або збройного опору".