7.1. Розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.
7.2. Розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Пропозиції МТСБУ щодо розміру базового страхового платежу та значень коригуючих коефіцієнтів підтверджуються актуарними розрахунками з урахуванням рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який становить не менше року, та статистичних даних. Якщо Уповноважений орган протягом 60 календарних днів з дня внесення МТСБУ пропозиції не затвердив розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування, діють попередні коригуючі коефіцієнти, порядок їх застосування та розмір базового страхового платежу.
7.3. Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких МТСБУ встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами";
3) у статті 8:
а) у пункті 8.1 слова "коефіцієнт страхових тарифів" та "коефіцієнт" замінити словами "коригуючий коефіцієнт";
б) доповнити пунктом 8.5 такого змісту:
"8.5. Значення цього коригуючого коефіцієнта та порядок його застосування можуть переглядатися Уповноваженим органом відповідно до пункту 7.2 статті 7 цього Закону";
4) статтю 9 викласти в такій редакції:
" Стаття 9. Страхова сума
9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
9.3. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
9.4. Страхові виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
9.5. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін";
5) пункт 13.2 статті 13 доповнити реченням другим такого змісту: "Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу";
6) статтю 16 доповнити частиною другою такого змісту:
"Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", забороняється";
7) статтю 17 доповнити пунктом 17.7 такого змісту:
"17.7. МТСБУ може встановлювати єдині умови перестрахування договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які є обов’язковими для членів МТСБУ";
8) у статті 18:
а) у підпункті 18.1.3 пункту 18.1 слова "або договором" виключити;
б) пункт 18.2 викласти в такій редакції:
"18.2. У разі дострокового припинення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик вилучає страховий поліс та анулює його і за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки.
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, такий страховик повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі у повному обсязі";
9) у статті 19:
а) абзац перший пункту 19.1 замінити двома абзацами такого змісту:
"19.1. Дія договору може бути припинена в односторонньому порядку з ініціативи страховика у разі, якщо виплачена сума відшкодування за чинним договором перевищила агрегатну страхову суму.
Агрегатна страхова сума визначається додаванням страхових сум за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, та за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на одного потерпілого".
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
б) пункт 19.2 виключити;
10) пункт 20.3 статті 20 викласти в такій редакції:
"20.3. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов’язки за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов’язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов’язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом";
11) доповнити статтею 20 - 1 такого змісту:
" Стаття 20 - 1 . Чинність договору страхування у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу
20 - 1 .1. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.
20 - 1 .2. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов’язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.
20 - 1 .3. У разі смерті страхувальника - фізичної особи його права та обов’язки за договором страхування переходять до осіб, які одержали забезпечений транспортний засіб у спадщину.
20 - 1 .4. Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються його правонаступники, права і обов’язки страхувальника за договором страхування переходять до правонаступника";
12) абзац третій пункту 21.1 статті 21 викласти в такій редакції:
"Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України";
13) статтю 22 викласти в такій редакції:
" Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі
22.1. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну";
14) статті 23, 24 і 26 викласти в такій редакції:
" Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілого
23.1. Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого;
шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
шкода, пов’язана із смертю потерпілого.