За розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.
Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені.
Базовими нормативами плати за розміщення відходів є:
плата за розміщення відходів у межах гранично допустимих нормативів;
плата за розміщення відходів у межах установлених лімітів (тимчасово узгоджених нормативів).
Обсяги відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія і які не передані на утилізацію, вважаються понадлімітними.
Базові нормативи плати за розміщення відходів встановлюються Кабінетом Міністрів України і є єдиними на всій території України.
Для окремих регіонів встановлюються коефіцієнти до базових нормативів плати за розміщення відходів, що враховують природно-кліматичні умови, цінність природних і соціально-культурних об'єктів.
Диференційовані ставки плати за розміщення відходів визначаються шляхом множення базових нормативів плати на коефіцієнти.
Порядок встановлення диференційованих ставок плати за розміщення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за розміщення відходів в межах встановлених лімітів визначається шляхом множення відповідних ставок збору на різницю між лімітами і гранично допустимими обсягами розміщення відходів та підсумовування отриманих результатів.
Плата за понадлімітне розміщення відходів визначається шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах встановлених лімітів на величину перевищення фактичного обсягу і множення цих сум на коефіцієнт, який дорівнює п'яти.
У разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності дозволу на розміщення відходів весь обсяг відходів враховується як понадлімітний. Плата за розміщення відходів у таких випадках визначається відповідно до цього Закону.
Плата за гранично допустимі обсяги розміщення відходів здійснюється за рахунок валових витрат, а за їх перевищення - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання.
Кошти, отримані за розміщення відходів, розподіляються відповідно до закону.
Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не стягується.
{ Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002; в редакції Закону N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }