Ст. 218. Внесення подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт

Редакція від 05.01.2017 до 31.12.2019

1. Відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України Верховна Рада надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата.

{Частина перша статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

2. Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється прокурором. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).

{Частина друга статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012 , № 1235-VII від 06.05.2014 ; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 }

3. Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України. У поданні про затримання чи арешт повинно бути чітке обґрунтування необхідності затримання чи арешту.

{Частина третя статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

4. Подання, що не відповідає вимогам цієї статті, Голова Верховної Ради України повертає Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора), про що повідомляє Верховну Раду на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради.

{Частина четверта статті 218 в редакції Закону № 724-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014 ; в редакції Закону № 767-VII від 23.02.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1235-VII від 06.05.2014 , № 1798-VIII від 21.12.2016 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.