Ст. 75. Право на тимчасову допомогу

Редакція від 1992-11-21 до 2001-12-31

Право на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей, батьки яких зобов'язані сплачувати аліменти, розшукуються органами внутрішніх справ за рішеннями судів або постановами слідчих органів у разі ухилення від сплати аліментів, притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинений злочин чи з інших підстав, або відбувають покарання у виправно-трудових установах, де не мають заробітку, з якого може бути стягнуто аліменти у встановленому законом мінімальному розмірі, або перебувають на лікуванні у лікувальних закладах без виплати допомоги по соціальному страхуванню, в інших випадках, коли стягнення аліментів неможливе з причин, не залежних від осіб, зобов'язаних їх сплачувати, мають стягувачі аліментів (мати, батько), які не одержують присуджених на неповнолітніх дітей за рішенням суду або постановою судді аліментів.

Право на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей мають стягувачі аліментів, якщо батько (мати), зобов'язаний сплачувати аліменти, постійно проживає на території іноземної держави, з якою Україна не уклала договору (угоди) про подання правової допомоги.

Право на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей мають також жінки і чоловіки, які розірвали шлюб, не одержують присуджених на дітей віком до 16 років (на учнів - до 18 років) аліментів або одержують їх менше встановленого мінімального розміру.

В період розшуку батьків, зобов'язаних до сплати аліментів, особам, зазначеним у частинах першій та третій цієї статті, здійснюються виплати коштів на неповнолітніх дітей для відшкодування додаткових витрат, зумовлених винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо), у розмірах, установлених рішенням судів. Зазначені кошти виплачуються також і у випадках, коли рішення судів про стягнення коштів на неповнолітніх дітей для відшкодування додаткових витрат не можуть бути виконані з причин, не залежних від осіб, зобов'язаних їх сплачувати.